Піднятися до «Ковчега» чи спуститись у повстанську криївку

Навіть якщо цього літа відпустку ви проведете на роботі, знайте: варіанти відпочинку є й для трудоголіків. Подорож на один-два дні можна обрати дуже оригінальну, тоді вражень вистачить надовго. Пропонуємо читачам кілька варіантів нестандартного міні-відпочинку, хоча їх насправді безліч і вони зовсім поруч.
Один день
на вершині Мегури
Гірська база "Ковчег" розташовується на вершині гори Мегура на висоті 1313 метрів (Вижницький район). Зараз це найбільш високогірна база в Україні, аналогів, де туристам пропонують проживання на самій вершині, наразі немає. З Мегури відкриваються чудові краєвиди на весь Чорногірський хребет (від гори Піп-Іван до Говерли), Буковинські та Румунські Карпати. Тут навіть із кранів у номерах тече справжня джерельна вода. З Мегури починається виток річки Сірет.
Одноденний тур на Мегуру – новинка для буковинців, таку подорож відпочивальникам запропонували наприкінці травня. "На жаль, наші чернівчани дуже важкі на підйом, і відпочинком у Карпатах більше цікавляться жителі інших міст", – зауважив Валерій ЧАЛИЙ, розробник туру і власник гірської бази "Ковчег".
Тур розпочинається з відвідин жіночого монастиря, що на Анниній горі у Вашківцях, а відтак туристів доправляють до найвищої точки Буковинсько-Покутських Карпат – гору Мегуру. У програмі: ознайомлення з гірською базою, катання на конях-гуцуликах, прогулянки горами, купання в басейні просто неба, а також обід на полонині з гуцульськими стравами. Вартість туру – 150 гривень.
Місцями бойової слави УПА: музеї та криївки
Цілком альтернативний і для більшості незвичний варіант екскурсійного маршруту – пройтися місцями бойової слави УПА. Наприклад, у Богородчанському районі на Прикарпатті таких місць дуже багато. Є навіть офіційно розроблені пішохідні, велосипедні та автомобільні маршрути. Дорогою від села до села туристи ознайомлюються з музеями та пам’ятниками учасникам визвольних змагань, а також мають можливість зазирнути до справжніх повстанських криївок.
У відділі культури і туризму Бородчанської РДА для пішохідної подорожі порадили обрати маршрут через село Богрівка, з ночівлею в пластовому таборі в селі Луквиця. Така невелика подорож триватиме два дні. Із Чернівців спочатку потрібно дістатися Івано-Франківська, а звідти хороше транспортне сполучення з Богородчанами.
Маршрут:
Початок екскурсії розпочинається в Богородчанах. Дорогою до Богрівки є урочище Заломищі. Тут улітку 1944 року більшовики оточили і розстріляли санітарний обоз (понад сто возів із пораненими повстанцями і медперсоналом).
Далі – перехід до урочища "Рогачина". Тут збереглися доти часів Першої Світової війни. На Богородчанщині відбувалися кровопролитні бої, а оборонні укріплення, збудовані австрійськими вояками, стримували наступ російської армії майже два роки.
У самій Богрівці залишилося дев’ять вогневих точок, могили австрійських вояків, дзот тощо. Ще один об’єкт із цікавою історією в селі – церква святої Трійці.
З Богрівки туристи вирушають до урочищ "Бучки", "Жбирі", "Паличево" і до Луквиці.
Серед інших туристичних принад Богородчанщини:
Манявський водоспад – один із найвищих у Карпатах.
"Блаженний камінь" із цілющим джерелом у селі Манява – камінь-брила розміром 10 на 3 метри з гротом. Вважають, що саме тут свого часу зупинилися ченці і розпочав свою історію Манявський Скит.
Грязевий вулкан та сольова криниця в селі Старуня. Старунський вулкан з’явився 1977 року, під час землетрусу в Румунії. Тоді на північній околиці села відбувся зсув грунту й утворилася долина з озерцем. Відтоді вулкан не заспокоюється.
Найвищий рівнинний водоспад під вежами замку
У Ниркові Заліщицького району на Тернопільщини розташований найбільший рівнинний водоспад України. Він складається з кількох сходинок і має висоту 16 метрів. Водоспад називають по-різному: Джуринський – від назви річки, Червоноградський – від назви давнього поселення і Нирківський – від назви села. Цей витвір природи насправді вражає: вода падає з такою силою і шумом, що навіть якщо біля води дуже голосно кричати, вас не почують.
Останніми роками місце стало дуже популярним серед любителів дикого туризму, які обирають романтичну ночівлю в наметах. Улітку тут розгортаються цілі наметові табори. Любителі комфорту можуть зупинитися в садибі зеленого туризму в Ниркові.
Цікаво знати:
Червоногород – одне з найдавніших поселень Тернопільщини. Ймовірно, його так назвали через червоний пісковик у долині річки Джурин. 1970 року назва Червоногород зникла з географічних карт.
За переказами, Червоногородський замок з’явився ще в давньоруські часи. Відтоді його не раз руйнували та відбудовували. Сьогодні вцілілими залишилися дві вежі, частина стін палацу та стіни католицького костелу.
Марина КАРАСЬОВА