Нашу картоплю купує навіть Молдова

у номері / суспільство
5 203
0
Нашу картоплю купує навіть Молдова

Як прогнозують фахівці-аграрії, цього року врожай матимемо трохи менший ніж минулого. Далася взнаки більш ніж двомісячна відсутність дощів. Хоча той, хто зумів вчасно підживити посіви, матиме хліб. Зрештою, на врожайність зернових значно впливає й застосування новітніх технологій вирощування, ефективний посівний матеріал. Як його підібрати, порадили фахівці Буковинського інституту агропромислового виробництва, що в Садгорі.
– Маємо 350 гектарів сільгоспугідь, на яких розміщені культури десятків сортів різних культур як вітчизняної, так і зарубіжної селекції, – розповідає Марія ГОЛОХОРИНСЬКА, заступник директора інституту з наукової роботи. – Працюємо тільки на науковій основі, застосовуємо і власні розробки, які базуються на багаторічних дослідженнях.
Ми побували на тригектарній площі рекламаційно-демонстраційних посівів, на яких густо колосилася пшениця. Всього ж тут висаджено 28 сортів зернових культур. За словами Марії Григорівни, мета одна – дослідити, які сорти вітчизняної та зарубіжної селекції здатні якнайкраще пристосуватися до наших природно-кліматичних умов. Особливо вдалими є сорти Миронівського інституту пшениці, інших науково-дослідних установ України. Мають буковинські вчені й свою сортодільницю, яка знаходиться в селі Ошихліби Кіцманського району. Для висадки беруть насіння найкращої проби. Тому й урожайність висока. Щоправда, минулого року поля вимокли через липневу повінь, тому збіжжя зібрали небагато. Зрештою, це стосується й овочевих культур, наприклад, картоплі.
– Усього в державному реєстрі зафіксовано 42 сорти бульб, – продовжує Марія Голохоринська. – Для нас найкращими є декілька, зокрема "Слов’янка", "Лілея", "Ольвія". Що цікаво, вирощуємо й такий сорт картоплі, як "Явір" – він призначений для споживачів, які хворіють на цукровий діабет. Купують у нас насіннєву картоплю не лише буковинські господарства, а й виробники з Івано-Франківської області та Молдови. Ціна – від чотирьох до семи гривень. Площі під бульбу відводимо до десяти гектарів. Наразі вродила вона добре, головне, щоби знову не втрутилася стихія.
Чимала плантація на Рогізній відведена й під квасолю, яка теж закущилася на славу. Причому тут знаходяться два сорти, придатні до механізованого збирання. А попит на квасолю, кажуть науковці інституту, щороку зростає. Особливо багато її вирощують фермерські господарства краю. Цього року було реалізовано 30 тонн квасолі. Розводять цю культуру, крім Буковинського агроінституту, ще в Київському інституті землеробства. Урожайність – дві тонни з гектара.
Чималі досягнення мають наші науковці й у селекційному розведенні кукурудзи на зерно, особливо сорту "Буковинський-3". До речі, за Союзу нею засівали сім мільйонів гектарів угідь.
У 15 областях України вирощують і буковинську сою, навіть на Півдні, на Херсонщині, де для цієї теплолюбної культури набагато сприятливіші умови, ніж у нас. Гарні посіви є й цукрових буряків, але наукові надбання вчених у розведенні цукросировини щороку зводяться нанівець – галузь вимирає.
– Продукція, яку ми вирощуємо, має природній характер, без застосування генної інженерії, – каже директор інституту Григорій ДРОНИК. – Днями в Україні розпочнеться відповідне маркування продуктів харчування, але в нас немає причин для хвилювання, і буковинці можуть цілком покластися на кожен вид сільгосппродукції, вирощеної нами.
Василь ГРИНЮК
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватись або зайти на сайт під своїм ім'ям.

0 коментарів

Ваше ім’я: *
Ваш e-mail: *
Код: Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Введіть код:
Читають Коментують