Нашу картоплю купує навіть Молдова

Як прогнозують фахівці-аграрії, цього року врожай матимемо трохи менший ніж минулого. Далася взнаки більш ніж двомісячна відсутність дощів. Хоча той, хто зумів вчасно підживити посіви, матиме хліб. Зрештою, на врожайність зернових значно впливає й застосування новітніх технологій вирощування, ефективний посівний матеріал. Як його підібрати, порадили фахівці Буковинського інституту агропромислового виробництва, що в Садгорі.
– Маємо 350 гектарів сільгоспугідь, на яких розміщені культури десятків сортів різних культур як вітчизняної, так і зарубіжної селекції, – розповідає Марія ГОЛОХОРИНСЬКА, заступник директора інституту з наукової роботи. – Працюємо тільки на науковій основі, застосовуємо і власні розробки, які базуються на багаторічних дослідженнях.
Ми побували на тригектарній площі рекламаційно-демонстраційних посівів, на яких густо колосилася пшениця. Всього ж тут висаджено 28 сортів зернових культур. За словами Марії Григорівни, мета одна – дослідити, які сорти вітчизняної та зарубіжної селекції здатні якнайкраще пристосуватися до наших природно-кліматичних умов. Особливо вдалими є сорти Миронівського інституту пшениці, інших науково-дослідних установ України. Мають буковинські вчені й свою сортодільницю, яка знаходиться в селі Ошихліби Кіцманського району. Для висадки беруть насіння найкращої проби. Тому й урожайність висока. Щоправда, минулого року поля вимокли через липневу повінь, тому збіжжя зібрали небагато. Зрештою, це стосується й овочевих культур, наприклад, картоплі.
– Усього в державному реєстрі зафіксовано 42 сорти бульб, – продовжує Марія Голохоринська. – Для нас найкращими є декілька, зокрема "Слов’янка", "Лілея", "Ольвія". Що цікаво, вирощуємо й такий сорт картоплі, як "Явір" – він призначений для споживачів, які хворіють на цукровий діабет. Купують у нас насіннєву картоплю не лише буковинські господарства, а й виробники з Івано-Франківської області та Молдови. Ціна – від чотирьох до семи гривень. Площі під бульбу відводимо до десяти гектарів. Наразі вродила вона добре, головне, щоби знову не втрутилася стихія.
Чимала плантація на Рогізній відведена й під квасолю, яка теж закущилася на славу. Причому тут знаходяться два сорти, придатні до механізованого збирання. А попит на квасолю, кажуть науковці інституту, щороку зростає. Особливо багато її вирощують фермерські господарства краю. Цього року було реалізовано 30 тонн квасолі. Розводять цю культуру, крім Буковинського агроінституту, ще в Київському інституті землеробства. Урожайність – дві тонни з гектара.
Чималі досягнення мають наші науковці й у селекційному розведенні кукурудзи на зерно, особливо сорту "Буковинський-3". До речі, за Союзу нею засівали сім мільйонів гектарів угідь.
У 15 областях України вирощують і буковинську сою, навіть на Півдні, на Херсонщині, де для цієї теплолюбної культури набагато сприятливіші умови, ніж у нас. Гарні посіви є й цукрових буряків, але наукові надбання вчених у розведенні цукросировини щороку зводяться нанівець – галузь вимирає.
– Продукція, яку ми вирощуємо, має природній характер, без застосування генної інженерії, – каже директор інституту Григорій ДРОНИК. – Днями в Україні розпочнеться відповідне маркування продуктів харчування, але в нас немає причин для хвилювання, і буковинці можуть цілком покластися на кожен вид сільгосппродукції, вирощеної нами.
Василь ГРИНЮК