«Батьки хотіли, щоб я був стоматологом»

"Чернівці – то завжди кайфово", – зізнався лідер гурту "Скрябін" Андрій Кузьменко. У місті співак буває частенько: то на виступі в нічному клубі, то з концертом. Цього року гуртові "Скрябін" виповнюється 20 років, тож буковинці вкотре зібралися на концерт, організований концертною агенцією Олега Сандуляка. Кузьма приїхав із сюрпризом – гостями свята була скандальна група "Поющие трусы".
В інтерв’ю "МБ" музикант розповів про виступ на "Червоній руті-91" і чотири нові альбоми "Скрябіна".
У нових альбомах –
і мати, і романтика
– "Скрябін" святкує 20-ліття. Що подаруєте шанувальникам?
– Подарунок буде потужним – відразу чотири альбоми! Дозволили собі зробити нелогічний вчинок. Пишемо альбом, але майже кожну пісню з цього альбому можна заздалегідь скачати в Інтернеті.
Одна із пластинок – це плановий альбом із глибокими філософськими піснями. Інший диск – примітивні пісні на кшталт "Ти мені не даєш". Третій альбом матиме назву "Сратанка" – це для любителів панкових композицій з матами. І ще один альбом міститиме у собі електронну музику, яку я складав сім років.
– До речі, фани самі випустили ваш альбом…
– Вдома з допомогою комп’ютерів шанувальники "Скрябіна" самотужки зробили альбом – кавер-версію на наші старі пісні. Мені – це масло на груди. Такої історії не переживав жоден гурт. То реально видно, що люди старалися для нас.
– Про нову творчість. Що за сентименти написали про випускний?
– Та я не збирався це робити! Чесно! У мене є колега – Валік, він валютник. А його дружина – вчителька, і вона якось сказала: "Кузьмич, у тебе є багато нормальних пісень, а про випускний немає". Я піднявся на другий поверх їхнього будинку, написав пісню і скинув її Валіку на е-мейл і хвилин через 15 знову приєднався до компанії. Потім Валік побачив моє послання на е-мейлі і подарував пісню дружині на День Святого Валентина.
– Ви працюєте у програмі "Гутен Морген"...
– Та я там дурня валяю. Це просто мій графік існування. Встав, відвіз малу до школи і поїхав щось людям сказати з телевізора. Це просто так – для душевного комфорту.
"За політиків не буду виступати"
– Ви часто з’являєтесь на телебаченні. Ось у "Зоряних драмах" розповіли про себе.
– Я вигадав, що у підлітковому віці мене побили у новій школі і я став відстороненим. Вигадав усе, бо продюсер тієї "Зоряної драми" так мене дістав! Я йому казав, що немає у мене у житті драми, а він, як той павук, висів мені над головою.
– Ну, а дитяча мрія стати водієм сміттєвозу теж вигадка?
– Ні, це була справжня мрія. Ось півроку тому я поїздив на цій штуці. Жахливий запах і жодного комфорту. Словом, я відмовився від своєї мрії. Зараз у житті я займаюся двома улюбленими речами – постійно їжджу містами і співаю. Це також були мої дитячі мрії. Вдома у баби малим я забив кіл у землю, повішав на нього колесо від ровера (велосипед – ред.), позаду поклав лавку і так їздив у свої дитячі роки. Улюблений маршрут був "Самбір – Бучач". Я відзначав, куди приїжджав автобус, а баба штампувала усі документи. Я про таке мріяв і собі наврочив – тепер їжджу усією країною. А музику грати...
Батьки були проти, вони хотіли, щоби я був стоматологом! Тому я поселився у підвалі і там вночі грав, вигадував тексти.
– Ви посіли третє місце на "Червоній руті-91".
– То така нереальна історія була. "Червона рута" 1991-го була для мене важлива, бо ми з мамою уклали парі. Якщо я посяду призове місце, займатимуся музикою і не піду в медицину. Якщо програю, то спалюємо піаніно, і я лікуватиму людям зуби. На фестиваль підготував три пісні з легким електронним звуком.
Стою за кулісами і раптом чую, що вже запустили мою фонограму, і запустили удвічі повільніше. Розумію – треба бігти співати, а до мікрофона не встигаю. Справа у тім, що посеред сцени для безпеки стояв пожежний басейн. Розумів, що не обійду його. Гадав, піду через басейн. Зробив два кроки і упав у воду. Підбігаю до мікрофону, весь мокрий, а публіка дуріє – думає, то так задумано. А фонограма грає повільно і я починаю тягнути текст… Словом, за мої "вика бели" і за те, що я був мокрий, мені дали третє місце. Прийшов додому такий модний, але мамі нічого не казав про повільну фонограму… Показав диплом, і тут мама по-молодіжному каже: "Я бачила то по телику, сину, о, то був такий позорняк".
– За політиків ще будете виступати?
– Не буду! Коли я їхав за Януковича, мені було абсолютно "по барабану", за кого їхати. Я мав зобов’язання перед "Інтером" і поїхав на прохання цього каналу. Тепер обов’язків немає, я – вільна людина…
Валерія ЧОРНЕЙ