У кожному селі – свої звичаї і обряди стосовно підготовки до Воскресіння Христового. Цікавими і своєрідними є вони і в Мамаївцях на Кіцманщині.
– Великодній ритуал розпочинається із Вербної неділі, – розповідає дослідниця і знавець місцевих традицій Одарка МИКУЛИНСЬКА. – Вербу відносять на могили рідних, забивають на городі, зберігають у хаті за іконами. Вважається , що вона оберігає дім від біди.
– У четвер, бажано до сходу сонця, молодим мамам потрібно викупати своїх дітей, причому в річковій воді. Чому так рано? Бо пізніше, є повір’я, ворони миють своїх дітей, а це птах недобрий, – продовжує пані Одарка. – Цього ж дня печуть баби – солодкі пасочки. Паска, спечена у четвер, ніколи не пліснявіє. У Великодню п’ятницю господині теж печуть паску. А вже після не можна шити, тесати, рубати. У суботу готуються святкові страви, складають великодній кошик, також на кладовище несуть свічки, а ввечері йдуть до церкви. До речі, яєчну шкаралупу, яка залишилася від яєць, використаних для випічки та приготування страв, треба нести на річку і кидати у воду. Великодній кошик використовується лише під час цього свята. Внизу кладуть ніж, який, за повір’ям, відвертає від дому злих духів, але магічну силу він має лише тоді, коли сім разів освячений, й гроші – щоби водилися. Далі обов’язковими є паска, баба, писанки, яйця, ковбаса, солонина, полядвиця, сир, будз, масло, сіль, цукор, цвіклі, часник і хрін. На самий вершечок ставлять облуплене варене яйце, а шкаралупу від нього обгортають у папір і теж кладуть на низ кошика. А коли приходять у неділю з церкви, розпочинають трапезу саме з цього яйця, ділячи його на всіх членів родини. Хлопці ще ставлять "нападку" – сітку для риболовлі. А дівчата – пофарбоване у яскравий червоний колір яйце, яке у вливаний понеділок кладуть разом із грошима у воду. У ній вмивають обличчя – щоби завжди були рум’яними. Котра останньою вмивається, та й забирає гроші. Це добра і весела традиція.
– У нашій родині завжди збирав і збирає кошик мій батько – Захарій Дмитрович, – продовжує Одарка. – Кладе туди найкращу паску, яку пече моя мама – Ганна Степанівна. У кошику обов’язково повинна бути й свічка, яку запалюють під час освячення паски. А накриваємо кошик вишитим рушничком чи серветкою. Ми з чоловіком теж готуємо великодній кошик, у гості до нас приїжджають син з невісткою і онучкою. А у неділю рано-вранці всією родиною йдемо до церкви. Молодь та діти провадять біля церкви хороводи та ігри. А у великодній понеділок парубки беруть у дзбан свячену воду, васильчик і обливають нею дівчат.
Що символізують складові великоднього кошика
Паска – хліб вічного життя.
Сир і масло – символи жертовності та ніжності Бога.
Яйце – самостійне і неповторне життя.
Шинка-ковбаса – символ душевної втіхи, яка приходить від сповнення нами Божої волі.
Сіль – якість зв’язку, оскільки союз між Богом і людьми відновлено через хрест і Вознесіння.
Рушничок – символ вічності, бо сплетений із ниток.
Свічка – світло, яке виноситься назовні між людей так, як жертва Ісуса на хресті спричинила відновлення нашого внутрішнього світла.
Василь ГРИНЮК
