Учора у найбільш потерпіле від повені село на Буковині – Тарасівці Новоселицького району – приїхала автомашина з продуктами: борошном, олією, цукром, крупами, згущеним молоком, горохом, консервами. Привіз їх Анатолій Андрійченко з Мелітополя Запорізької області.
– У нас є така організація, яка називається "Рух мелітопольців із надання благодійної допомоги потерпілим від повені мешканцям Чернівецької та Івано-Франківської областей", – розповідає чоловік. – Люди зібрали не одну тонну харчів і відправили в цей регіон. А шлях сюди неблизький, однак дістався добре, єдине, що неприємно – часті прискіпування міліціонерів. У селі прийняли добре, сільрадівські працівники розвантажили й незабаром віднесуть потерпілим набори продуктів. Дуже гарне село, аж не віриться, що тут була така велика вода.
Анатолій Іванович теж допомагав розвантажувати, а потім відразу ж подався додому. Сказав, що його земляки й надалі допомагатимуть буковинцям.
– Ми завжди раді допомозі, бо є в нас потерпілі, які не мають, на кого сподіватися – це пенсіонери. Залишившись без домівки, вони нині мешкають у своїх родичів чи сусідів, – каже Тетяна ДИМА, працівник сільради, спеціаліст із соціального захисту населення. – Повінь завдала селу великих збитків. До потерпілих першої категорії належить 182 особи, другої – 450 і третьої – 300. Люди отримали грошову компенсацію. Нині різні підрядні організації будують у нас 28 будинків. Якщо такими темпами вестиметься будівництво, до зими будуть новосілля.
Разом із Тетяною Михайлівною ми подалися на обійстя 80-річної пенсіонерки Олександри Келі. Її саманну хату було зруйновано повінню вщент. Зараз на подвір’ї жінки стоїть міцний фундамент майбутнього будинку. А Олександра Флорівна наразі мешкає у братової дружини Земфіри Іванівни, хата якої знаходиться по сусідству. Цей будинок теж дав тріщину, але ще тримається.
– Дякуємо вам за допомогу, – загомоніли обидві пенсіонерки. – Бо що не кажіть, а харч потрібен щодня. Але найбільше нас турбує те, що чомусь до нас будівельники не приходять, працювали ще на початку вересня. Допоможіть їх підштовхнути до праці.
Пенсіонерки дещо заспокоїлися, коли Тетяна Михайлівна повідомила, що їхній будинок монтуватиметься спеціальними блочними стінами, а не з цегли. Тобто на зведення хати не потрібно багато часу. До речі, сім’я соціального працівника теж залишилася без даху над головою. А це семеро осіб. Наразі мешкають у маленьких підсобних приміщеннях. Але мають надію, що до холодів переберуться до нової хати.
До своєї хати перебралася й сім’я Лілії Тіху, яка донедавна мешкала у підсобці тракторної бригади. Отримавши компенсацію,
жінка з чоловіком і шістьома дітьми перебралася у сусіднє село Ванчиківці, де купили добротний будинок.
– Приємно, що на нашу біду відгукуються люди з різних куточків України, – каже сільський голова Тарасівців Григорій ТІХУ. – Найбільше матеріальної допомоги отримали від сільських громад різних районів області. Переважно це продукти харчування. Привозять їх і приватні підприємці. Наприклад, нещодавно цілий мікроавтобус харчів привезла Раїса Николайчук із Кельменців. Вагомий внесок роблять різні релігійні організації і благодійні фонди. Днями, наприклад, із Києва нам привезли 356 пакетів із різними продуктами харчування. Ми кажемо велике спасибі своїм благодійникам.
Василь ГРИНЮК
16-10-2008, 10:50
0
1 749
