На ринках міста вже запрацювали ярмарки, на яких продають саджанці плодових дерев та кущів. Однак не весь посадковий матеріал є якісним. Cаме через придбані деревця можна занести до саду різноманітні хвороби. Як не помилитися, купуючи саджанці, радить Іван КАПУЩАК, чернівчанин, агроном за фахом.
Насамперед, каже Іван Георгійович, слід звернути увагу на пагони. Вони повинні бути рівними, без викручень та згинів, із дозрілими бруньками. Найбільш оптимальний діаметр однорічного деревця під місцем щеплення – у межах 0,9-1,2 см.
Також варто пильно оглянути верхівку. Зокрема вона не повинна бути сухою. Для перевірки на неї натискають пальцем – сухий вершечок при цьому відламається. Водночас, верхівка не повинна мати яскраво-зелений колір. Це свідчить, що під час вирощування саджанця внесли збільшену дозу азоту. Через це рослини ще не приготувалися до зими. У холодну пору такий посадковий матеріал зазвичай підмерзає. Не забудьте пильно оглянути й місце щеплення. Воно повинно бути повністю заросле.
Є свої вимоги і до коріння. Коренева система повинна бути мичкуватою, а не стрижневою. Тоді деревце краще приживатиметься.
Особливого підходу потребує вибір дворічних саджанців. Вони повинні бути кронованими, тобто, крім центрального пагона, мають 3-5 бокових гілок.
Саджанці дерев можуть бути вражені різними хворобами. Для вишні, сливи, черешні доволі небезпечною є дірчаста плямистість, яка швидко може поширитися на весь сад. Ознаками цієї хвороби є дірчасте листя, а також виразки на пагонах.
Деревця яблуні, груші та інші насіннячкові можуть мати паршу. Про неї свідчать чорні плями на листі. Посадковий матеріал яблунь і груш часто може вражати щитівка. Тоді на корі деревця видно своєрідні бляшки. Доволі поширений і грушевий кліщ. Він уражує жилки листочків. Цей шкідник небезпечний тим, що його не можна знищити отрутохімікатами. Єдиний метод боротьби з цим кліщем – збирання та спалювання листя.
Тому, щоби уникнути неприємностей, уважно придивляйтеся до саджанців, щоб оминути посадковий матеріал, заражений такими шкідниками. Трапляється, подекуди на саджанці кілька бруньок у два-три рази більші за інші. Це ознака того, що деревце вражене бруньковим кліщем.
Іван Капущак звернув увагу і на деякі хвороби ягідних саджанців, зокрема малини. Якщо листя вкрите жовтими плямами і його краї загинаються донизу, а сама пластинка стає надто зморшкуватою, це свідчить про кучерявість листя. Слід також оглянути корені. Коли на саджанцях малини побачите пухлини-вузлики розміром від горошини до волоського горіха, це кореневий рак.
Ще саджанці можуть бути вражені діамелою. При цьому нижні бруньки на стеблі будуть пурпурними, брунатними або матимуть червонувато-бузкові плями. Згодом вони розростатимуться, стануть буро-брунатними зі світлою серединою, а по ній ряснітимуть чорні горбики спор. При цьому також розтріскуватиметься та лущитиметься кора.
Інші ознаки у малинної пагінної галиці: на стеблах розриви кори з потемнілими краями, а під корою – вдавлені виразки. Якщо ж малину вразила стеблова галиця, то на стеблах помітите здуття, а над ними розтріскуватиметься кора. У середині здуття безліч дрібних рожево-оранжевих або білих личинок.
Щодо саджанців смородини, то на них про галицю свідчитимуть темні втиснуті плями із тріщинами на гілках.
Василь ГІРСЬКИЙ
