Дівчина Хуан Юйхуей і хлопець Чан Чжаньлян – місцеві знаменитості у Чернівецькому національному університеті. Це перші студенти з Китаю на економічному факультеті. Нащодавно вони почали навчатися на третьому курсі ЧНУ. Економіку гості зі Сходу прагнуть вивчити не менше, ніж російську та українську мови. Це дасть змогу після закінчення вузу знайти хорошу роботу в себе на батьківщині.
– Я хочу много разговаривать на вашем языке, – каже Чан. – У нас в Китае мало людей знает русский или украинский. Такие люди очень нужны.
Ми поспілкувалися з приїжджими студентами під час пар. Гості з Китаю вже встигли потоваришувати з одногрупниками. У натовпі студентів вони майже не вирізняються – такий самий молодіжний одяг, кросівки, сумка із зошитами. Чан і Хуан розмовляють російською, знають англійську, а між собою спілкуються китайською.
Вони – вихідці з різних регіонів Китаю. Їй 21 рік, йому – 24. На батьківщині обоє здобули ступінь бакалавра – базову вищу освіту. Потім вирішили продовжити навчання в Україні. Спочатку рік жили в Києві. А потім, підтягнувши мову, вступили на скорочену форму навчання в ЧНУ.
Кажуть, що про наше місто дізналися від друзів. Хуан захоплено розповідає, що їй дуже подобаються красиві чернівецькі будинки, вулички і привітні люди. Чан додає, що тут дуже гарні дівчата.
Однак є й чимало такого, що китайців шокує. На запитання про чернівецький транспорт Чан закочує очі й імітує позу втиснутого у двері пасажира тролейбуса. "У нас в Китае очень много троллейбусов, маршруток, – пояснює його подруга. – Там можно только сидеть. Людям не разрешают заходить, когда нет сидячих мест. А тут троллейбусы очень старые и много людей".
Нарікають студенти і на українську дорожнечу. Кажуть, за день на продукти на двох треба витратити щонайменше сто гривень – за китайськими мірками це дуже багато. Закуповуватися ходять на найближчий ринок на вул. Червоноармійській. Їжу готують самі – Хуан хазяйнує на кухні, а Чан їй допомагає – нарізає, миє. Поселилися вони в орендованій квартирі разом із двома українськими студентами.
Навчання майбутнім економістам також коштує значно дорожче, ніж на батьківщині (за підготовку спеціалістів у ЧНУ іноземці на стаціонарі сплачують три тисячі доларів за рік).
– Не нравится ночь. Много плохих людей, много пьяных, – додає китайська дівчина у відповідь на запитання про те, що їм не подобається у нашому місті. Вона зізнається, що з настанням темряви сама ніколи не виходить із дому, боїться.
Фінансово студентам сьогодні допомагають їхні батьки, які залишилися в Китаї.
– Ми вже знайшли спільну мову, – розповідають одногрупники Чана і Хуан. – З ними дуже цікаво розмовляти, вони веселі, вчать нас малювати ієрогліфи.
Після пар одногрупники допомагають новим друзям вчити лекції, переписувати конспекти. Студентам-іноземцям наука поки що дається важко, переважно через мовний бар’єр. Навчаються вони за загальною програмою, слухають лекції українською. На відміну від медакадемії, у ЧНУ немає англомовного навчання для іноземців.
– У них дуже дружня група, – каже куратор групи, де вчаться студенти з Китаю, Тетяна Юрій. І студентів з Китаю прийняли дуже добре. Гадаю, і викладачі, і група допоможуть їм у навчанні.
Надія МАКУШИНСЬКА
Іноземців приваблює дешеве навчання
Юрій ЛОПАТИНСЬКИЙ,
в.о. проректора ЧНУ
з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків: нтерес іноземних студентів до навчання в ЧНУ зростає. Є зацікавленість з боку представників Сходу (насамперед Китаю) і Південно-Європейського регіону. Приїжджі студенти обирають наш вуз тому, що він дає освіту за європейськими програмами, які узгоджені завдяки Болонській системі. Плата за навчання у нас нижча, ніж у Західній Європі. Іноземців приваблює також відсутність міжнаціональних та расових застережень у нашому регіоні та високий рівень викладання.
– Викладання англійською мовою для іноземців в ЧНУ не планують запроваджувати. Адже в проекті Закону про вищу освіту дозволено викладання у вузах лише державною мовою. Тому, можливо, ЧНУ повернеться до системи, яка існувала ще в часи СРСР, коли студенти-іноземці перед початком навчання в нашій країні закінчували мовні курси, організовані вузом”.
