Якщо через кілька місяців після закінчення ремонту почала сипатися штукатурка чи відпадати кахель – це не завжди пов’язано з професійністю майстрів. Можливо, ви стали жертвою підробки. Будівельні та оздоблювальні матеріали невідомого походження спритники нерідко намагаються продати під відомим брендом.
Цеглу підробляти невигідно
Підробляють переважно найпопулярніші на будівельному ринку марки, як імпортні, так і вітчизняні. Але інтерес у фальсифікаторів викликають не всі матеріали.
– Цеглу або, наприклад, металопрокат не підробляють. Матеріали, які вимагають дорогого і складного виробництва, виготовляти підпільно невигідно або й просто неможливо, – розповідає комерційний директор магазину будівельних матеріалів Сергій ГУНДА.
А ось про нарікання на дрібніші складові ремонту, наприклад, розчинники і фарби фахівець чув. Найчастіше підробляють клей, фарби, лаки, грунтівки та сухі суміші (шпаклівки, штукатурки). Для цього складних технологій не потрібно. Трапляються неприємності також із цементом. Неякісну продукцію запаковують у пакети з логотипом відомої фірми.
– Фірмові матеріали купую тільки в спеціалізованих серйозних магазинах, на ринку навіть не дивлюся туди, де продають "відомі" марки. З рук можу купити хіба негашене вапно, – каже 34-річний Андрій, який постійно вдосконалює свій будинок, а тому перебуває в стані перманентного ремонту. – Будівельні та оздоблювальні матеріали – дороге задоволення, а тому бажання зекономити кілька копійок зрештою може закінчитися тим, що доведеться викинути і все одно піти в серйозний магазин. Не можу сказати, чи натрапляв на підробки, але якось купив дуже дорогу англійську фарбу, хоча й невідомої мені фірми, тепер вона стоїть у гаражі, фарбувати нею неможливо. Мав досвід і з неякісним цементом, хоча найімовірніше продавці його перетримали на морозі.
За інформацією правоохоронців, у міру розвитку технологій застосування сухих сумішей підробки цієї продукції трапляються дедалі частіше. Насамперед у поле зору шахраїв потрапили клей для керамічної плитки і грунтівки марок "Церезіт" і "Полірем", клей для шпалер "Метілан" тощо. Підпільне виробництво облаштовують не тільки в гаражах, деколи й імітують продукцію на легальних підприємствах. Так, в Одесі підприємство з виробництва будівельних матеріалів виготовляло клей для керамічної плитки. Дизайн упаковки і напис дуже нагадували торгову марку "Церезіт" – за винятком однієї зайвої букви в назві.
Імпортний фальсифікат часто потрапляє до нас з Росії, Польщі, Туреччини, Китаю, Молдови. За даними МВС, "липа" найчастіше починає свій шлях з гуртових
ринків: Барабашівка у Харкові, 7-ий кілометр в Одесі і Калинівський ринок у Чернівцях.
Виробники вигадують нові ступені захисту
Ще донедавна основними критеріями визначення справжності товару служили якість упакування і ціна. Тепер, стверджують виробники, які потерпіли від підробок, зовнішній вигляд фальсифікатори імітують доволі якісно і звичайному споживачу буває важко відрізнити зовні підробку від оригіналу.
Тому серйозні виробництва розробляють нові ступені захисту, невдовзі їх, мабуть, стане не менше, ніж на пляшках горілки. Наприклад, дехто використовує теплограми, які змінюють колір, коли людина торкається до етикетки. Це вважають високим ступенем захисту, оскільки підробляти такий елемент дуже дорого. Переважно якісні сухі суміші продають у пакетах, які складаються з кількох шарів спресованого паперу, а написи завжди чіткі із застосуванням фірмових кольорів виробника.
ПОРАДА
– Завжди потрібно вимагати в продавця документи на продукцію і купувати в серйозних торговельних закладах, які цінують свою репутацію. Крім того, вони безпосередньо співпрацюють з компаніями-виробниками, щоби зробити продукцію дешевшою і захиститися від фальсифікату, – радить Сергій Гунда.
Три способи фальсифікації
Суміш відомої торгової марки у великому фасуванні розкладають у менші пакети, що виглядають як фірмові. Продукцію продають у дрібнішому фасуванні і, крім того, що споживач переплачує, іншої шкоди від такої підробки немає.
Підроблена упаковка може виглядати як фірмова, для цього, наприклад, на мішок ліплять роздруковану на принтері копію етикетки, а в середину засипають дешевий та неякісний матеріал.
Найгірший варіант – у "фірмових" мішках продають суміші загадкового походження і невідомої рецептури. Про якість у такому разі взагалі не йдеться.
