Вечеря – у схованці вояків УПА з озброєними офіціантами

Хочете опинитися у сховищі вояків УПА, приміряти військову форму та скуштувати справжню українську їжу? Тоді вчіть правила конспірації і їдьте до Львова. Неподалік мерії, на площі Ринок, 14, розташувався ресторан “Криївка”. Ззовні він немає жодної вивіски. Потрібно звернути у темний під’їзд і пройти до великих старовинних дверей.
Пароль “Слава Україні!”
Стукаємо. У дверях відкривається віконечко. З нього виглядає військовий зі зброєю у руках і суворо запитує:
- Який пароль?!
- Слава Україні!
- Героям слава! – відповідає вусатий чоловік у формі і запрошує зайти всередину.
- А ви не з москалями?
- Ні-ні, ми щирою українською компанією.
- Якщо й з москалями, то навіть добре. Зброї у вас нема, тож, дуже-дуже просимо!
Опиняємося у маленькому приміщенні - стілець вартового, прапор, зброя, давня стіна із пожовклими від часу книгами та пляшками зі спиртними напоями.
- Але ще мусите пройти одну перевірку, - каже вартовий і подає нам 50-грамовий келишок із 30-ти градусною настоянкою медовухи.
На одному подиху випиваємо міцну настоянку. Вартовий усміхається і… відсовує вбік стару стіну, за якою сховався вхід до сховища. Спускаємося дерев’яними сходинками і потрапляємо у справжню бандерівську криївку. Тут все із дерева: столи, стільці, стіни, маленькі табурети. В одній із кімнат складені ящики та зброя. Інтер’єр прикрашають предмети побуту вояків УПА – копії плакатів та листівок, великі старовинні фотографії, ящики з-під снарядів, автомат ППШ, маузер та наган. За бажання можна одягнути шинель, залізну каску, взяти до рук зброю і постріляти холостими.
Дизайн, музика, одяг, їжа… Автор проекту Юрій Назарук створив живий музей історії УПА. Головна ідея: історія повинна сприйматися легко, а не перетворюватися на політику. Персоналові ресторану навіть прочитали спеціальний курс лекцій з історії УПА, щоби вони могли ознайомити відвідувачів із традиціями та кухнею. В особливому захваті від ресторану гості з Росії. Офіціанти їм все роз’яснюють, пропонують оригінальні страви.
Є у “Криївці” і особливий список клієнтів – це відвідувачі, яким довіряє дирекція. Такі клієнти заповнюють анкету. Окрім прізвища та імені, треба вказати псевдонім. Потім відвідувачеві видається номерний ключ, наприклад, 247-ий. Так, клієнт має доступ до “Криївки”. Цікаво, що перший ключ знаходиться у… львівського мера Андрія Садового.
На десерт – “Спокуса Єви Штольц”
Щойно ми сіли за стіл, нам приносять меню. Усе написане українською, можна знайти і багато діалектизмів, але це лише веселить клієнтів. За потреби, офіціант “перекладає” назви окремих страв. До речі, офіціанти у “Криївці” ходять зі шмайсерами (німецький автомат – ред.).
Назви страв дуже оригінальні. Окрім того, вони проілюстровані давніми фото і доповнені цікавими небилицями та легендами. За 12 гривень можна скуштувати страву “Перше причастя героя”. У меню пояснюється: “Це ритуальна страва повстанської ініціації. Пампушки символізують розставання з дівчатами і перехід у статус захисника Вітчизни. Червоний колір борщу означав тріумфальну самопожертву, водночас ритуально наголошуючи на готовність і спожити “вражої злої”. За традицією, “Перше причастя героя” подається у хлібині, що уособлює житній макрокосм українства “від степів до Карпат”.
Цікавими є страви для боївки: “Вечеря героя дивизійника”, “Перекуси назимно”, “Змарніла втіха партизанки”, “Помідори городні “колонізоване Закарпаття”, “Солодкий перчик партизана”. Усі страви подаються у залізному посуді.
“Юшка грибова Карпатського єгерства” коштує 12 гривень. Вона такоє має свою історію: “Юшка зготована за давньою арійською традицією з білих грибів з додатком товченого карпатського женшеню та домашньої локшини. За наказом четвертого гауляйтера Чорного лісу Василя Наутермайєра з 1942 року подається у хлібині. За проханням зв’язкової Юстини Шнірбекль з 1946 року замість самогонки до юшки додають сметану. Назву отримана на славу четвертого сталевого корпусу Карпатського єгерства. Хлібина була уквітчана едельвейсами, пальмовим гіллям та сушеними сливками”.
На десерт ми замовили “Спокусу Єви Штольц” – яблучко печене з домашнім сиром, медом та корицею. Скоштували і напій з какао “Дитинство Степана” (какао, молоко, цукор, “чеколяда”). Офіціанти розповіли: “Це улюблений напій Степанового (Бандери, - ред.) дитинства. Згодом прийшли кацапи, замордували родину, дитинство си скінчило. Степан пішов до лісу. Зостався тіко солодкий спомин “какао на вустах” і гверт (все – ред.)”
Також у “Криївці” можна придбати сувеніри: горнятка залізні коштують 30 грн, обідній набір воїна УПА (ложка, виделка, ніж) – 70 грн, нашивка “Тризуб” – 10 грн, нашивка “Лев” – 10 грн, футболка фірмова чорна – 100 грн, мишоловка для неНаших – 25 грн, коркові підставки під пивце – 5 грн.
УПА в коміксах - шукайте у „Криївці!”
У Криївці оригінальні навіть вбиральні. На дерев'яних дверях туалету висять таблички: “Виходок”, “Требник”, “Лятрина”. Всередині на стінах - анекдоти. Ось один з них:
“Зустрічаються двоє молодих львівських націоналісти.
- Ти чого у синцях? – питає товариш.
- З москалями побився! – відповідає той.
- Та чого? Що сталося?
- За Переяславську раду?
- Це ж було 300 років тому!
- Я лише вчора дізнався…”
Також у “Криївці” за 10 гривень можна придбати комікси “Україна в боротьбі”. Ця серія малюнків про УПА з’явилася ще в середині минулого століття. Автор - маловідомий український митець Леонід Перфецький. Вперше під назвою “Україна в боротьбі з наїзниками” малюнки Леоніда Перфецького були опубліковані ще 1953 року в США.
Комікси “Україна в боротьбі” розраховані переважно на юнацьку аудиторію і мають на меті познайомити з історією руху опору на західноукраїнських землях під час та після Другої світової війни.
Рахунок за посиденьки у “Криївці” офіціант приносить нам у спеціальному залізному футлярі – у таких свого часу зв’язкові УПА передавали одне одному секретні записки. Розрахувавшись, дерев’яними сходами знову піднімаємося вгору. По одному вартовий випускає нас на вулицю і зачиняє за нами великі двері. Крізь віконечко на прощання він вигукує: “Слава Україні!”
Валерія Чорней