У лісовій охороні краю налічується більше тисячі працівників. Це лісничі, помічники лісничих, майстри. Традиційно склалося, що це чоловіча професія. Але не лише чоловіки працюють у лісі. Розалія Нагірняк – єдина жінка-лісничий в області. Вона очолює колектив Кіцманського лісництва Чернівецького держлісгоспу з весни цього року. Її загальний стаж в лісовому господарсті – 30 років. З них 23 роки пропрацювала на Оршівецькому базовому лісорозсаднику, який забезпечує посадковим матеріалом всі лісництва Чернівецького держлісгоспу та інших лісництв області (тут на площі понад 20 гектарів щорічно вирощують майже 500 тисяч сіянців деревних і чагарникових порід (80 видів) - дуб, ясен, клен, явір, дуб червоний, горіх медовий, клен гостролистий, липу, модрину, туї різних форм, ялівці, самшит, магнолію, магонію).
Як вдається жінці, матері двох дочок, поєднувати роботу лісничого і домашнє господарство? Адже лісництво - це і посадка лісу, і догляд, і здійснення рубок, і вивезення деревини, будівництво та ремонт лісових доріг, містків, альтанок, облаштування місць відпочинку, пошуки запчастин і пального тощо.
Поруч з конторою лісництва, де господарює Розалія, каскад із чотирьох ставків. Тут можна порибалити, звісно, за гроші.
- Щоб виростити рибу, треба купити малька, годувати їх, утримувати сторожів. Зараз нічого безкоштовного немає, – каже Розалія Казимирівна. - До каси лісництва вже надійшло 18,5 тисичі грвивень за рекреаційні послуги. Ми спорудили кілька оригінальних альтанок, облаштували місця для відпочинку і під’їзди до них. Дрова в нас не купують, бо скрізь проведено газ, гроші на облаштування місць відпочинку не виділяють, ось ми й заробляємо їх самі. Адже ті, хто приїжджають на відпочинок, хочуть, щоб і дорога була хороша, і лавки, і було де сховатися від дощу, інші зручності. Отож ми і робимо все це.
- У лісництві працюють чоловіки. Як вам вдається керувати ними? - запитую.
- Чоловікам, може, й соромно не виконувати вказівки жінки, а взагалі я не терплю нехлюйства, порушення трудової дисципліни, - каже пані Роза. - Я роботу ставлю понад усе і перевагу віддаю не домашньому господарству, а виробництву.
На лісорозсаднику часто доводилося затримуватися допізна, тому дочку Мар’яну Розалія брала з собою. Це вплинуло на подальший вибір професії дівчини, яка закінчила лісовий технікум.
Тепер мама щаслива за доньку, яка цього літа вступила на третій курс Київського аграрного університету (факультет лісове та садово-паркове господарство). Три роки навчання минуть, Мар’яна повернеться в лісництво і буде надійним помічником матері.
Петро Кирстюк
