Вперше спланерувавши на параплані з 80-метрової гірки, чернівчанка Валентина Константинюк розчаровано сказала інструктору: “Я ж просто спустилася з гори на землю, а хочеться в небо”. Але як з’ясувалося, щоби навчитися добре літати, потрібно довго вчитися. Валентина два роки щовихідні виїжджала на польоти з професіоналами.
– Неможливо передати словами, що відбувається, коли є тільки небо, ти і “крило”. Виникає відчуття свободи, починаєш дивитися на світ іншими очима, – розповідає Валентина. – Багато людей не знають, що на Буковині можна займатися таким спортом, а ще більше вважають, що це не для них, бо жодного разу не намагалися літати.
Валентина теж колись не думала, що буде літати, але захоплювалася книжками Річарда Баха – професійного пілота. У “Втечі від безпеки” він так майстерно описав відчуття польоту на параплані, що Валентина вирішила: парапланеризм – це для неї.
Крім того, параплан разом з усією амуніцією важить приблизно 15 кілограмів. Це м’яка конструкція, яку можна спакувати в рюкзак і вирушити до будь-якого стартового майданчика. Це одна з відмінностей параплана від дельтаплана, якого на спині не понесеш і самотужки не розкладеш. На параплані пілот-професіонал може парити в небі й годину, і дві та віддалитися від старту на десятки кілометрів, якщо буде сприятливий вітер.
Крім того, можна стартувати з рівнини, каже Валентина, тоді параплан тросом чіпляють до автомобіля і так розганяють та піднімають у небо.
Знайомство з пілотами відбулося цілком випадково, а перший політ був доволі вдалим.
– Це було взимку, а холодної пори літати безпечніше, не має теплого повітря із землі, – пояснює Валентина.
За словами Валентини Константинюк, переломи у цьому спорті – не рідкість, проте в 98% травми – наслідки нехтування технікою безпеки і лише 2% – несприятливі обставини. Так, один із польотів чернівчанки наприкінці березня закінчився в Дністрі. Ноги заплуталися в стропах, спорядження почало намокати й тягнути на дно. Колеги допомогли вибратися. Тому у будь-якому разі вирушати на польоти самому не можна.
– Спрогнозувати точне місце посадки – майстерність. Інструктор завжди мені казав: ніколи не дивися на перепони, а тільки на те місце, куди хочеш потрапити. Є така закономірність: якщо в полі лише одне дерево і на нього постійно дивитися, неодмінно на ньому й опинишся, – каже Валентина.
У Чернівцях є професійні пілоти, які серйозно займаються цим спортом. Вони завжди допоможуть початківцям: порадять, навчать, допоможуть підібрати потрібне спорядження.
Кому можна літати
Вікових обмежень немає. Натомість має значення вага. Треба важити щонайменше 50 кілограмів, інакше, як, наприклад, Валентині, доведеться літати з баластом.
Скільки коштує параплан
Параплан завжди підбирають індивідуально під людину, тому купувати у випадкових продавців його не можна. Нове спорядження коштує дорого, а вживане “крило” доброї якості можна придбати приблизно за 500 доларів. Підвісна система, сидіння й парашут обійдуться разом ще у доларів 300.
Де краще починати тренування
Починати навчатися найкраще у Горбово, де є невеликі пагорби. Спочатку треба освоїтися з “крилом” на землі, а вже потім – злітати в небо. Пілоти з досвідом виїжджають на береги Дністра, Німчич. А якщо хочеться подалі від Чернівців, можна вирушити і в Карпати, зокрема стартувати з найвищої української вершини – Говерли.
Марина Карасьова
18-09-2008, 10:20
0
6 095
