16 серпня з Театральної площі Чернівців виїхав автобус, який віз на відпочинок та оздоровлення 20 мам і 32 дитини дошкільного віку із підтоплених районів міста до пансіонату "Автодорожник" в Одеській області. "Нас попередили, що потрібно мати із собою медичні довідки на дітей, бо їх там лікуватимуть та оздоровлюватимуть, – розповіла Наталя СЕРМАН, мама двох дітей – чотирьох і двох років. – Увесь тиждень я відпрошувалася з роботи та оббігала всі кабінети. Нам сказали, що в "Автодорожнику" дуже хороші умови для маленьких дітей. Тому мами надзвичайно раділи."
Замість вбиральні – горшки
- Дорогою до пансіонату, о 01.00, – десь за двісті кілометрів від Одеси – автобус поламався. Водій сказав, що відремонтувати його не зможе, доведеться чекати до ранку, доки приїде інший автобус, – продовжила свою розповідь Наталя Серман. – Уявіть собі: ніч, темно, поле, навкруги – ні душі. Ми поклали дітей спати на сидіннях в автобусі, а самі стояли біля них. Десь під ранок приїхало два автобуси, і ми перенесли сонних дітей та сумки з речами. Одна із мам, яка поїхала скоріше власним транспортом, зателефонувала і розповіла, що їх не прийняли в "Автодорожнику". Виявляється, там навіть не знали про наш приїзд. Санаторій заповнений, отож нам немає чого їхати туди. Налякані, ми почали телефонувати до Чернівців до людини, яка займалася нашою поїздкою. Не знаю, як вони там і з ким домовлялися, але нас повезли на туристичну базу "Волна". Через чотири години їзди ми побачили серед поля старі дерев’яні будиночки. Це замість обіцяного пансіонату та оздоровлення дітей. Ми були приголомшені, ніхто навіть не очікував на таке. Деякі з мам навіть розплаклися. Перше бажання було повернутися додому, але де купиш квитки у період відпусток. Ми телефонували чоловікам, просили забрати нас додому, хоча й розуміли, що це неможливо. На базі не було гарячої води. Душові кабінки розташовувалися далеко від будиночків. А вода там нагрівалася у бочках від сонця, тому була досить холодною. Отож ми набирали у баклажки воду, ставили їх на сонце і так мили дітей від піску. Вбиральні теж були дуже далеко. Довелося купувати горшки і бігати з ними за двісті-триста метрів. Жили ми в маленьких будиночках, збитих із ДСП. У деяких був такий неприємний запах плісняви, що діти ніяк не могли заснути. До моря, здавалося би, недалеко, але був дуже крутий підйом. Візочком виїхати важко, тому доводилося носити дітей на руках. Єдине втішало, що море було чисте і була тепла вода. Годували нас тричі на день, хоча для дітей потрібне п’ятиразове харчування.. Їжа – як у піонерському таборі, зовсім не розрахована на маленьких дітей. Вони не хотіли нічого їсти. А купити щось немає де – навкруги поле. Щоправда, давали йогурти і банани."
У медсестри не було навіть термометра
- За молоком і фруктами ми ходили по черзі на найближчий базар, який був за п’ять кілометрів від бази, – розповіла Людмила ДАРІЙ, мама двох дітей – шестирічної Юліани і річного Владислава. – Добиралися туди автобусом, а звідти попутками. Дітей залишали одна на одну. У дерев’яних будиночках було багато мишей і навіть щурів, тому залишати дітей самих боялися.
Та найгірше було те, що в таборі не виявилося жодного лікаря. Була тільки одна медсестра, у якої навіть термометра не було, не кажучи вже про ліки. "Коли діти почали хворіти, ми попросили викликати лікаря, – пригадує пережите Людмила Дарій. – Він прийшов, оглянув усіх дітей, призначив лікування. У Владислава виявив бронхіт, довелося давати йому антибіотики. Ліків у багатьох жінок із собою не було, бо сподівалися, що їдемо в санаторій, де буде все. Ми склали список і відправили до аптеки одну маму. Звичайно, платити за ліки довелося нам. Ціни там дуже високі, не зрівняти з Чернівцями."
Тетяна Попадюк із двома дітьми – чотирьох і трьох років – першого ж дня поїхала з табору, навіть їсти не ходила. Їй пощастило – неподалік знаходився її чоловік, який приїхав і забрав сім’ю. Відпочивали в Ізмаїлі за власні кошти. Наталя Серман повернулися до Чернівців через десять днів, хоча повинна були відпочивати вісімнадцять. "Мої діти весь час хворіли, кашляли, підвищувалася температура, боялася за їхнє здоров’я, – зітхає Наталя. – Щоправда, білет нам купили вже на потяг. Хоча я зовсім не відпочила, а дуже стомилася."
Проте більшість мам таки добули весь термін. "Якби я заплатила свої гроші за путівку, то, звичайно, вимагала би більшого, – сказала Алла ГОНТЮК, мама трьох дітей – трирічних близнючок Каріни та Ангеліни і річної Евеліни. – А так все безкоштовно, тому довелося терпіти. Погода весь час була гарна, діти хлюпалися в морі." "Для мене краще, аби вони були там, ніж вдома, – зізналася Оксана ЗАКРЕВСЬКА, мама п’ятирічного Богдана і чотирирічної Ольги. – У нас в городі й досі стоїть вода, а комарі просто заїдають. Тому для мене просто щастя, що змогла хоча би кудись вивезти дітей."
Коментарі до ситуації
Наталя КОЦУР, начальник відділу у справах сім’ї та молоді міськради:
- Загалом у Чернівцях цього літа оздоровилося 182 дитини з підтоплених районів міста – Садгірського і Першотравневого. Вони відпочивали здебільшого в таборах "Артек", "Молода гвардія", на Азовському морі. Все було нормально. Та один із заїздів, де знаходилися мами з малолітніми дітьми, виявився найгіршим. Люди по суті стали заручниками ситуації. Організацією поїздки займався відділ у справах сім’ї та молоді ОДА, який працює спільно з Міністерством сім’ї та молоді. Тобто вони повинні були заздалегідь знати, що змінялося місце, куди ми направляли людей, попередити їх про це. А так їх везли в нікуди. Пізніше просто кинули напризволяще. Нашому відділу доручили скласти список матерів та дітей, зібрати необхідні документи, що ми й зробили. Посадили їх в автобус та відправили з Театральної площі. Потерпілі їхали в санаторій "Автодорожник", а потім їх чомусь повезли на туристичну базу "Волна", де не було абсолютно жодних умов для матерів із маленькими дітьми дошкільного віку. Я дала мамам свій мобільний телефон, і вони одразу ж почали телефонувати мені та скаржитися. Не задоволені харчуванням, немає гарячої води, вбиральні далеко. Найбільше дивує те, як міг директор бази прийняти малолітніх дітей на оздоровлення за відсутності медичного обслуговування. За словами мам, там була тільки одна медична сестра, в якої навіть не було пакета першочергових ліків. Повернутися назад жінки вже не могли, бо неможливо купити квитки на потяг. Тому їм мимоволі довелося залишитися. Якби нас заздалегідь попередили, що це буде туристичний табір, а не санаторій, як домовлялися, то ми би направили туди підлітків 14-16 років, а не мам із малолітніми дітьми. Звичайно, дехто скаржиться, дехто дякує і за це. Але ж так не повинно було бути. Адже на відпочинок та оздоровлення цих людей виділено державні кошти. До речі, це була єдина група, де їхали мами з малолітніми дітьми. Шкода, що їм так не пощастило.
Ігор ГУЛЯГА, головний спеціаліст відділу в справах сім’ї та молоді ОДА:
- Починаючи з третього серпня, ми відправили на відпочинок більше, ніж чотири тисячі дітей із підтоплених районів Буковини. Майже щодня – по 200-300 осіб. Тому було надзвичайно важко зорієнтуватися в ситуації. Групу з мамами та малолітніми дітьми ми справді збиралися відправити у пансіонат "Автодорожник". Проте виявилося, що вартість перебування там однієї людини становить 80 доларів на добу, що набагато вище середньо республіканської ціни. Але нас запевнили, що для наших відпочивальників вона буде значно нижчою. Щоправда, угоди з пансіонатом ми не уклали, попередня домовленість була тільки по телефону. Того дня, коли ми відправили автобус з відпочивальниками, прибув представник "Автодорожника". Він сказав, що майже всі місця вже зайнято, тому вони зможуть прийняти тільки двадцятеро осіб. Мені не хотілося розривати групу, отож було вирішено направити всіх на базу "Волна". Перебування однієї людини на добу там коштувало 105 гривень. Як насправді виглядає база, я не знав, бачив тільки фотографії. Хоча мене запевнили, що там є всі умови для мам із малолітніми дітьми. На жаль, ми не змогли попередити людей про зміни в поїздці. Мені неодноразово телефонували мами, розповідали про всі труднощі. Я одразу ж зв’язувався з дирекцією бази, намагався вирішити всі їхні проблеми. У зв’язку з тим, що не змогли дістати квитки на потяг, змушені були відправити матерів з дітьми на автобусі. Назад вони вже повертатимуться на потязі. Я особисто попереджав мам, що можна брати на відпочинок тільки дворічних дітей. Та вони мене не послухалися, взяли річних малюків і навіть менших.
12-09-2008, 11:18
0
2 467
