Убрід - до острова Тайвань

Дістатися острова Тайвань (так називається цілком відрізана від світу місцина у селі Розтоки на Путильщині) можна або на човні, або вбрід. Після паводка русло річки Черемош змінилося і вода з обох сторін оточила острівець. Понад 50 мешканців Розтоків мають тут присадибні ділянки. А ще тут живуть старенькі люди! Щоби відновити сполучення, потрібно виправити русло річки. Люди не розуміють, чому із цим зволікають.
"Сидимо на горищі, а навкруги – море"
Кореспондент "МБ" разом із мешканцями села дісталася острова вантажівкою ГАЗ-66. Подекуди вода доходила до бортів кузова. Дерев’яні брили, купи сміття, замулений город, великі каміння, навколо – вода. Так виглядає острів Тайвань. По пояс у воді бредуть жінка із донькою. Щоби подолати течію, вони опираються на дерев’яні палиці. Так щодня люди добирають на острів, адже з городів потрібно зібрати вцілілий урожай. Мешканцям обіцяли по 50 гривень компенсації за сотку замуленого городу. Їх поки що не отримали.
- Візьміть у мене вісточку, передайте моїй доньці, – зустрічає нас на острові старенька Олександра ІЛЛІЩУК. – Я не маю ніякого контакту з рідними, передайте записку (на клаптику паперу жінка написала, що їй потрібна медична допомога – ред.) Я написала доньці, що корова стала мені на ногу і зламала її. Я живу із хворим чоловіком. Він захотів цигарок, і я на човні вирішила дістатися іншого берега, у Розтоки. Однак човен перевернувся і стрімка течія забрала мене. Не знаю, як мені вдалося виплисти на берег. Напевно, у воді й ушкодила ногу, але доньці страшно зізнаватися.
На “Тайвані” з трьох уціліли лише два будиночки. В одному із них і живуть Олександра та Танасій Ілліщуки. Донька Олександри, що мешкає у Вижниці, була змушена купити човен за півтори тисячі гривень, щоби мамі перевезти продукти. Мешканці села скаржаться, що про них ніхто не дбає. Лишень днями відновили світло.
"Акти про збитки не виходять із району"
Під час паводка на острові Тайвань опинився і підприємець Сергій Кушнір. На острові в нього ферма - чоловік розводив свиней: із 90 залишилося лише 16. Ще одну свиню вкрали. Вже після паводка злодії прийшли на ферму, застрелили свиню і забрали. На огорожі лише залишився слід крові.
- Повінь цілком зруйнувала ферму. Хіба ж її реально відновити? – бідкається Сергій Михайлович. – Однак найбільше вражає те, що на наші збитки ніхто не звертає уваги. Куди я не звертався, ніхто не може реально оцінити вартість збитків. Напевно, влада чекає, що ми все відновимо за свій рахунок. Але як мені відновити, якщо я втратив усе!!! До паводка я почав будувати нову ферму, але й вона вкрита намулом. А мені навіть не дають жодної категорії, як постраждалому. Дякувати Богові, вціліла хата, але ж я втратив увесь дохід, як мені прогодувати дітей? Чому у районі ніхто не може скласти реальний акт про збиток і чому акти не виходять за межі району?!
Повінь пошкодила не лише ферми. Особливо великих втрат зазнали власники лісопилок. У підприємця Володимира Гав’юка від лісопилки залишився лише залізний каркас із дахом. Техніка зруйнована, заготовки лісу забрала вода.
- Акт про збитки почали складати через два тижні після стихії, - каже Володимир Юрійович. – Складали акт два рази. За першим актом збитки сягали 380 тисяч гривень. Потім нам склали другий акт і сума зменшилася до 250 тисяч гривень. Я ж мінімально оцінюю свої збитки у 379 тисяч гривень. Це дуже мінімальні підрахунки! Однак найбільше вражає, що акти про збитки не виходять за межі району! Здається, в області про нас ніхто не знає! Я у сільраді хотів зробити копію акту, але його не могли знайти.
Зараз не чекаю на допомогу, намагаюся розчистити територію. На очисні роботи уже витратив чималу суму – лише на пальне пішло 10 тисяч гривень.
Підприємцям не дали жодної категорії постраждалих, наші діти навіть не можуть піти вчитися на безкоштовне навчання у вузах! А ще потрібно сплачувати кредит! Ми 10 років платили податки, а тепер залишилися без державної допомоги! Декілька днів тому нам дали п’ять кілограмів цукру, борошна і макаронів. І все… А городи зовсім затоплені!
У хаті ростуть шампіньйони
- Повінь пошкодила магазин, майстерню, пилораму, будинок, - розповідає мешканка Розтоків Галина БОРСУК. – Перші два тижні ніхто не поцікавився, як у нас справи. Коли ми запитали, чи дали нам категорію, почули, що жодна категорія нам не передбачається і нічого ніхто не може зробити… Я почала скаржитися на гарячі лінії, комісія оглянула мій будинок і надала мені третю категорію постраждалої. А хто допоможе відновити бізнес? У відповідь – незрозуміла ситуація із актами про збитки. Я - інвалід першої групи. Щоби отримати ліки, чоловік їде до Вижниці.
- Живемо із чоловіком на веранді, а вночі вже стає холодно, - зауважує Марія КОРПАН. – Усі підлоги зірвані. У хаті вже ростуть шампіньйони! Не знаю, як будемо відновлювати будинок, а зима у горах не є теплою.
Ситуацію у селі Розтоки коментує сільський голова Василь МАТІОС: „У селі Розтоки повінь пошкодила 40 будинків. Комісія обстежила будинки. Одна сім'я отримала першу категорію постраждалих, другу категорію – 23, всі інші – це третя категорія.
Справді, трішки незрозуміла ситуація склалася з актами про збитки. Необхідно було зробити обстеження постраждалих підприємств, але у нас немає відповідних спеціалістів, які могли б компетентно оцінити суму збитків. Ми зробили, що могли: встановили приблизну суму збитків і детально описали, що пошкоджено.
Окрім того, спеціальна комісія обстежила територію Розтоків і дійшла висновку, що потрібно укріпити береги річки Черемош. З 2002 року я добивався укріплення берегів, звернення було навіть оприлюднене на засіданні Верховної Ради. Єдине, що було зроблено, – це зведено дві загати у селі Долішній Кут.
На сьогодні вже зроблено проект, кошторис якого сягає 12 мільйонів гривень. Будемо укріплювати три з половиною кілометри доріг. Після захисту проекту почнуться роботи. Коли з’їдеться уся техніка, ми й поміняємо русло річки”.
- На місці пошкодженої дороги будемо будувати тимчасовий міст. Паралельно буде відбуватися будівництво постійного мосту, - додає начальник дільниці мостозагону 60 ВАТ "Мостобуд" Іван СТРЕЛЬНИКОВ. - Мешканці звернулися до мене із проханням виправити русло річки. Якщо потужність техніки дозволить, ми відразу допоможемо. Ми лише звозимо техніку до села, чекаємо затвердження проекту і відразу починаємо роботу.
Валерія Чорней