Встановили прапор Чернівців і врятували людину

Майже 16 днів команда альпіністів здійснювала сходження на вершину пік Леніна, висота якої 7 134 метрb, у горах Памір у Киргизстані, і присвятила його рідним Чернівцям.
На небезпечну вершину 19 серпня зійшло троє чернівчан: Костянтин Грігель, Віталій Чинчик, Наталя Волошина та двоє альпіністів з Івано-Франківська – Руслан Ганущак, Ігор Дринчук.
Перевізнику віддали черевики та куртку
Під час сходження команда альпіністів популяризувала символіку “Чернівці-600”.
– У нас були прапорці, футболки і кепки із символікою Черінвців, – розповідає один з учасників команди, начальник міського управління земельних ресурсів Віталій Чинчик. – На наметі під час кожного привалу встановлювали символіку Чернівців із гаслом “Чернівці. Спільними зусиллями”. Навіть місцеві жителі, які перевозили вантаж, дивувалися з нас, адже ми всі були одягнуті у футболки з Чернівцями.
- Нашу експедицію підтримала міська рада, на це виділили 30 тисяч гривень, – продовжує Віталій Чинчик. – Ці гроші витратили на доставку вантажу. Перенесення багажу здійснюють спеціальні туристичні компанії, а також місцеве населення на конях. Кожен кілограм має свою ціну на певній висоті. Наприклад, на висоті від 3 до 4 тисяч метрів перевезення кілограму багажу коштує півтора євро, від 4 до 5 тисяч метрів – вже 6-12 євро за кілограм. Однак більшість вантажу, а це їжа, альпіністське спорядження, намети, ми перенесли на своїх плечах. Кожен із нас ніс рюкзак вагою понад 30 кілограмів. Цього не робить жоден альпініст. Єдиний відрізок, де не змогли це зробити, – під час підйому на вершину, бо це фізично неможливо.
Щоби нам на віслюках вивезли ваyтаж, ми з портером, тобто перевізником вантажів, домовилися, що замість грошей подаруємо йому деякі свої речі. Після того, як спустилися з вершини, Наталя та Ігор подарували чоловікові свої черевики, я подарував пухову куртку та рукавиці.
Без маски чи крему миттєво обгораєш
Сходження тривало 16 днів. З них десять пішло на акліматизацію у Памірі і шість днів - на підкорення вершини Пік Леніна.
– Під час першого заїзду необхідна акліматизація, щоби організм звик до висоти, – розповідає альпініст Костянтин Грігель. – Адже перепад висоти і тиску дуже негативно позначається на організмі.
- Перша акліматизація була на висоті 4 900 метрів, – розповідає Віталій Чинчик. – Вперше піднятися туди було дуже важко, і я з Наталією не дійшов, бо ми потрапили під сильний дощ.
Загалом акліматизаційний вихід – це вихід групи на 6 тисяч метрів разом із вантажем. Там залишаються намети та необхідний вантаж і знову спуск на 3 тисячі метрів. Потім уже з новим вантажем знову вихід на 6 тисяч метрів, звідки відбувається старт на вершину Пік Леніна.
На висоті 3,6 тисячі метрів захворів на запалення легень один з учасників команди і його відправили додому. Загалом з шести людей вершину Піку Леніна підкорили п’ятеро. Це дуже хороший показник, тому що, наприклад, у німецькій групі, яка виходила у складі 12 осіб, до вершини дійшла лише одна людина.
Коли розбивали перший табір, намети ставили просто над льодовою тріщиною. Глибини тріщини ніхто не знає, тому що дна не видно. Це було досить ризиковано, адже намети стояли на льодовику, який постійно сповзає. Та іншого місця для встановлення наметів просто не було.

Екстремальності під час подорожі альпіністам вистачало. Віталій ледь ухилився від крижаної глиби, а Костянтин врятував інструктора російської збірної з альпінізму.
– На одній з вершин відвалилася глиба криги, – згадує Віталій. – І летіла просто на мене. Щастя, що вдалося вчасно відвернутися. А завдяки аптечці Костянтина врятували інструктора російської команди альпіністів з Томська. На висоті 6 200 метрів у жінки розпочався набряк легень. Вона вже практично не могла дихати. В аптечці були ампули з дексамітизоном, їй зробили ін’єкцію і врятували.
Під час сходження необхідно постійно носити окуляри, шапку, а обличчя закривати маскою. Тому що можна обгоріти від ультрафіолету, адже атмосфера там майже завершується. Але у масці важко дихати, і її час від часу знімали. Тоді треба обличчя щільно мастити кремом, а губи помадою. Якщо півгодини обличчя не змащувати - вже з’являється опік. Всю дорогу потрібно розминати руки та ноги, щоби кров нормально доходила до кінцівок.
Фотокамери замерзли на вершині
- Вихід на Пік Леніна розпочинається з того, що лопатами розчищаємо дорогу, – розповідає Віталій. – Щоби піднятися на самий пік, потрібно йти десять годин, хоча знизу відстань не здається такою значною. На самій вершині Піку Леніна ми були не більше години, у цей час там було –28 °С. Через таку температуру замерзли чотири професійні камери, працювала лише одна фото- та відеокамера. Ми дуже переживали, що момент сходження не вдасться сфотографувати. Піднялися наша команда альпіністів 19 серпня, а вже наступного дня на Памірі зіпсувалася погода, тож ми закрили сезон.
Альпіністи згадують, що коли спустилися з вершини, були геть знесиленими.
– Підкорити вершину дуже важко, – каже Віталій. – Якщо на висоті 3600 метрів почуваєшся нормально, то на висоті 7 тисяч метрів – це вже серйозний спорт.
– Мені було дуже важко, – зізнається Наталя Волошина. – Якби не підтримки чоловіків, я би туди не піднялася. Я не професійний альпініст, це було моє захоплення у студентські роки. Дуже погано почуваєшся, через нестачу кисню організм може лише або рухатися, або думати. Але я здійснила свою мрію – побачила, як ростуть едельвейси, на Памірі їх - ціла долина.
Планів на підкорення якоїсь наступної вершини у альпіністів поки що немає. Кажуть, що зараз відновлюють сили, бо за цей час і втомилися, і схудли.
– Коли ми спустилися з Піку Леніна, Наталя розповіла, що їй наснилася вершина Анапурна, яка має майже 8 тисяч висоти, – розповідає Віталій. – Ми лише розсміялися, бо поки що не маємо наміру нікуди йти, а відпочиваємо після екстремального сходження.
До речі, разом з нами у команді був оператор івано-франківського телебачення. Він зняв фільм про те, як відбувалося сходження. Його плануємо показати чернівчанам на День міста на одному з місцевих телеканалів.
Людмила ОСАДЧУК

Довідка
Пік Леніна (7134 м) розташований на Памірі в Залайському хребті, неподалік кордонів Киргизстану і Таджикистану. Вперше Пік Леніна підкорили 80 років тому німецькі альпіністи. Загалом там розташовані три “семитисячники” – Пік Корженівської (7105 м), Пік Леніна (7134 м) і найвища точка - Пік Комунізму (7 495 м), нещодавно перейменований на Пік Ісмаіла Самані.