Відбивні, салати, голубці, плов – сьогодні в магазинах можна купити чимало готових страв. Торгують ними всі супермаркети і ще майже десяток гастрономів у Чернівцях. Покупцеві зручно, бо економить чимало часу на кухні. Однак фахівці радять дотримуватися під час таких покупок певних правил.
Річ у тім, що псуються готові страви значно швидше за інші продукти. Їх термін придатності обчислюється не днями, а годинами. Як розповіла Лариса КУДАК, завідувач сектором продовольчих товарів обласного управління у справах захисту прав споживачів, цей термін залежить від виду страви і становить:
- Дві години – для страв, які продаються гарячими. У деяких гастрономах котлети, м’ясні рулети, запіканки зберігаються теплими. Тож, за правилами, реалізувати їх треба дуже швидко і недопустимо, щоб, скажімо, завезена під час обідньої перерви їжа простояла на вітрині до вечора. Ця ж вимога стосується їдалень та деяких точок швидкого харчування.
- Шість годин – салати з майонезом. Причому зберігатися такі салати повинні в холодильнику за температури не вище 8 градусів.
- 12 годин – готові м’ясні страви та м’ясні напівфабрикати. Зберігати їх потрібно теж у холодильниках.
Як же звичайному покупцеві перевірити, коли зробили ті ж котлети чи олів’є?
За словами Л. Кудак, писати на цінниках годину виготовлення в магазині не зобов’язані. А якщо покупець хоче переконатися у свіжості страви, він має право попросити документ – це накладна, яка видається в цеху, де виготовляють готові страви, і передається продавцеві. У накладній має бути вказано, коли виготовлено готову страву, її вагу і склад.
Ми спробували самі знайти таку накладну. Заходимо увечері до одного з супермаркетів і цікавимося у продавця бакалії, чи є у неї якийсь документ, де написано час виготовлення відбивних. “Який ще документ? – чуємо у відповідь. – Та сьогодні їх зробили, сьогодні! Вчорашніх ми не продаємо”. Подібна реакція була в продавця і в гастрономі у центрі міста. “Він ще теплий, - показала продавець на піднос із курячим рулетом. – Свіженький, недавно принесли”. Тож покупцям залишається вірити на слово.
Ще одна вимога до готових страв – на ціннику повинно бути вказано склад виробу. Покупець має право знати перелік всіх продуктів “Грецького” салату чи грибних зразів. У супермаркетах цієї вимоги дотримуються. На цінниках поряд з ціною вказують перелік інгредієнтів, а в деяких написано ще й співвідношення жирів, білків та вуглеводів та енергетична цінність. Щоправда, зустрічаються і помилки – скажімо, цінник біля підносу зі смаженою рибою обіцяє, що виготовлено її з рибного філе, однак насправді це порізана шматками ціла тушка хека. Щодо звичайних гастрономів, то в деяких точках на цінниках готових страв зазначена лише назва виробу і ціна. А щоби дізнатися, що всередині зразів, доводиться запитувати продавця.
Під час перевірок торгових точок та цехів кулінарії, за словами Л.Кудак, було виявлено випадки порушення рецептури готових страв. Бувало, що деякі продукти до салату чи іншої страви просто недодавали. Також виявляли готові страви, які знаходилися в продажу після закінчення терміну придатності. А в деяких цехах кулінарії для приготування готових страв використовували прострочені продукти.
До теми
- Після закінчення терміну придатності продукт харчування повинні утилізовувати, його не можна навіть зберігати в холодильнику в цеху, де готуються страви кулінарії. Так само повинні викидатися прострочені готові страви.
- Продавець має право розпродувати готові страви зі знижкою, але робити це можна лише доти, доки не вийшов термін придатності. Після закінчення цього терміну продукти не повинні знаходитися в продажу.
- Якщо покупцеві все-таки продали гнилу смажену рибу чи прокислий салат, він може вимагати повернення грошей і має право залишити запис у книзі відгуків і пропозицій.
- Якщо гроші йому не повернули, слід звертатися до управління у справах захисту прав споживачів. При цьому обов’язково слід зберегти виданий під час покупки чек.
Статистика
За останні шість місяців кожен другий українець купував неякісні продукти: такі дані соціологічного дослідження, проведеного компанією GFK Україна на замовлення сумісного проекту Євросоюзу і Програми розвитку ООН.
69% опитаних при виборі товару керуються терміном придатності.
48% орієнтуються на ціну.
37% – на склад товару.
У той же час 35% опитаних спираються на особистий досвід споживання товару, 29% – на візуальну оцінку його зовнішнього вигляду, 24% – на цілісність упаковки.
