За ніч звели дамбу і врятували частину Старої Жучки від затоплення

Коли у п’ятницю, 25 липня, Василь та Степан Клим побачили, що на Старій Жучці стрімко піднімається вода, вони вирішили самотужки звести дамбу.
Грунт возили всю ніч
– Неподалік від нашого дому ще у 1960-их роках колгосп звів невелику дамбу з грунту, – розповідає Василь Клим. – Але вона вже осіла і не втримала би значного натиску води, тому й вирішили її укріпити. О 18.00 взяли свою техніку та почали возити грунт на дамбу. Його брали неподалік від греблі за 300 метрів, бо хотіли, щоби робота йшла швидше. Укріпили майже 250 метрів дамби, яка тягнеться вздовж вулиць Січової та Новгородської. Для цього завезли туди майже 12 КамАЗів грунту, а це понад сто тонн. Працювало троє людей – я, мій брат Степан і кум Микола. Екскаватором закидали на КамАЗ грунт, а бульдозер чекав на греблі і розгортав. Таким чином греблю підняли на 2,5 метра.
Щоби визначити рівень води на горіхові робили мітки і постійно за ними стежили. Вода приходила дуже стрімко. Коли почали завозити грунт, води ще не було поблизу, а вже за десять хвилин грунту майже не було видно, а за кілька годин машина їздила по воді.
Робота чоловіків тривала з 18.00 і до 7.00.
- У суботу ввечері ми знову завантажили вантажівку грунтом і вона стояла напоготові, щоби у разі більшого рівня води знову підсипати дамбу, – каже Василь. – На щастя, вона не знадобилася, бо цього разу рівень води був меншим на 30 сантиметрів, ніж вперше.
Василь розповідає, що якби вода перейшла через дамбу, то на Старій Жучці замість семи затоплених хатів, постраждало би 20-30 будинків.
Після повені надали техніку для ремонту дороги
Після повені свою дамбу чоловіки взялися розчищати. За чотири дні знову ж своїми силами та технікою все прибрали і засипали назад яму. А ще довелося частково розрити дорогу, щоби спустити воду.
– Коли вода вже почала спадати, то не могла повністю зійти, бо шлях перегороджувала дорога з ринку “Добробут”, – пригадує Василь. – Довелося її трохи прокопати, щоби спустити воду. А ще потрібно було засипати яму, звідки брали грунт, бо вона була глибиною з одноповерховий будинок.
За чотири дні після повені розчистили дорогу від грунту та намулу і працювали тут знову впродовж дня. Хоча вже наступного дня після повені деякі люди почали сваритися, чому не забираємо глину, не розуміючи, що вона була ще мокра і її неможливо завантажити.
А дехто з мешканців навіть написав скаргу на нас, що забруднили дорогу. Врешті-решт ще й машину забрали на штрафмайданчик, коли вантажили гравій, щоби засипати яму, звідки брали грунт. Щоправда, кілька людей все ж подякувало.
Нині Василь та Степан продовжують надавати свою техніку для робіт на Старій Жучці. Зараз їхні вантажівки вже чотири дні возять асфальт для ремонту вулиці Ткачука. За це їм райрада виділила “аж” 40 літрів солярки. Але чоловіки не нарікають, кажуть, що це для корисної справи.
Людмила ОСАДЧУК