Вашківці потонули у смітті і сварках

Дамбу, яка захищає від підтоплення Вашківці Вижницького району, навмисне знищили вибухами під час нещодавньої повені. Такі чутки сьогодні ширяться містечком. Люди один одному переповідають, як у ніч повені чули звуки вибухів з боку дамби. А місцевий приватний підприємець Олена Волошенюк навіть зняла на відео залишки обгорілої деревини у місці прориву дамби, заглибини в дамбі й разом зі зверненням розслідувати цей “підрив” направила відеозапис до прокуратури і президента.
- Це була спланована акція, - каже О. Волошенюк. – І ми хочемо дізнатися, чому і за чиєю вказівкою їх зумисно затопили, зірвавши дамбу і пустивши воду в напрямку жилих районів міста.
Вашківці у ніч з 26 на 27 липня затопило миттєво – за лічені хвилини вода залила дороги і потрапила до осель. Причому, сталося це майже під ранок, у час, коли в навколишніх селах рівень води в Черемоші уже пішов на спад.
- Я в ту ніч втекла до мами, вона живе за три кілометри звідси. Я чула ті вибухи, - каже вашківчанка Октавія Романюк. - Біля маминої хати недалеко бар, де часто святкують весілля. Думала, що то чути вибухи від салютів. Ще дивувалася, кому в голові зараз весілля? Самих салютів не було видно. Було чути чотири хлопки. Тоді ввечері було дуже тихо, лише річка шуміла, і раптом – вибухи. То був жах. Коли поверталася додому, питала людей, чи вони щось чули. Всі казали, що теж чули вибухи.
Чому дамба не захистила від повені місто – у кожного свої припущення. Вашківчани жваво обговорюють можливість закладення вибухівки у земляний насип. Один з жителів вулиці Соборної навіть розповів, що випадково почув розмову в автобусі, де молодик казав іншому: “Добре, що ми підірвали ту дамбу, бо й нас би затопило”.
Незаконне вивезення гравію стало причиною руйнування дамби, вважає депутат райради В’ячеслав Горелик. За його словами, кілька років тому одна з фірм уклала договір з міською радою про врегулювання русла. Ця фірма офіційно не повинна була вивозити гравій, а лише забирати гравій з однієї частини берега і досипати його в іншому місці. Насправді ж гравій нерідко набирали просто з дамби.
- Ми з депутатом Іваном Шевчуком тоді навіть дорогу перекривали для великих вантажівок, які вивозили гравій. Якби дамба була ціла, збитки Вашківців від повені були би значно менші, - каже В.Горелик.

Три дні жили на дорозі

І досі Вашківці не отямилися від стихії. Після води й намулу людям доводиться боротися з грибком, інфекціями, комарами й смородом.
12-річна Тетянка показує на голу землю на подвір’ї – тут була її хата. Дівчинка каже, що дерев’яної хати їй не так шкода, як сірого кошенятка. Воно з переляку під час повені забилося під дошки і потонуло. Сьогодні дівчинка разом з матір’ю і старенькою бабусею живуть у дерев’яному сараї, де вміщаються лише два старих ліжка. Бабуся, 89-річна Марія Александрюк, каже, що такої повені на своєму віку ще не бачила.
Родині Наталі Хованець сьогодні за житло слугує цегляна “коробка” нової хати. В літній кухні, де вони жили до повені, поселився грибок і пліснява. Тож Наталя разом з чоловіком завісили віконний отвір в одній з кімнат ковдрами, з дощок облаштували ліжка і так живуть. Коли ми завітали до цього будинку, молодша 8-місячна донечка Наталі саме прокинулася, і жінка побігла її мити просто в потічку, який тече край города.
- Заплющуємо очі – і перед очима Черемош . Середня донька дуже застудилася, та й менша від протягів уже має нежить, - показує Наталя Хованець на немовля. – Старший, йому чотири рочки, в садок ходить, а середню не приймають без щеплень. Я зараз боюся робити їй щеплення, бо кажуть, що після повені інфекції ходять.
Хата Ірини Вірсти, зведена з саману і дерева, після повені в деяких місцях дала тріщини. Попри це господиня найняла майстрів і на стінах уже набиті дерев’яні планки для обшивки гіпсокартоном. “Страшно, щоб не завалилася. Куди я подінуся? – пояснює Ірина. - Нову будувати нема за що. Добре хоч сина в табір забрали. А донька тут, живемо в прибудові. У неї з’явився кашель. Хоч би якусь дезінфекцію зробили чи дали якийсь засіб, щоб ми самі посипали, бо ж ця зараза всюди. Навіть комар вкусить – то ранка гноїться. Мій чоловік помер, я сама виховую двох дітей. Мені одразу дали третю категорію, а як я прийшла просити за другу, то так на мене визвірилися! Кожен боїться за свою шкуру. А я за своїх дітей боюся, бо як зійду з розуму – що з дітьми буде?”
Михайло Гнєдін з дружиною і трьома дітьми після повені також переселився до сараю. Чоловік є інвалідом першої групи по зору і має хвору дочку, в якої після пережитої повені щодня трапляються до чотирьох нападів епілепсії. “Хата без фундаменту, на стінах тріщини – як можна її відновити? – бідкається чоловік. - У мене вода у вікна йшла. Сусідка розбудила 0 4.30, ми встали з ліжка – і по коліна в воді. Потім після повені три доби на дорозі. Хоч би хтось за цей час запитав, чи маєте де ночувати? Краплини води ніхто не дав. Два мішки цукру, борошно попливло. Продуктів трохи дали в міськраді, а тепер уже боюся туди йти – вони на нас дивляться, як на злочинців. Голодні, кажуть, жебраки! Вони таку олію дали смердючу, що в пляшці повно осаду. А я сам розвантажував машину, бачив, що була там запечатана нормальна олія. Я вже в цьому магазині 550 гривень боргу маю, а в тому другому продуктовому – 300. Як буду віддавати?”
Підприємець Олена Волошенюк, якій приміщення колишього консервного заводу слугували і місцем роботи (вона налагодила тут випуск тротуарної плитки), і помешканням, комісії з описування збитків так і не дочекалася. Повінь повністю затопила її підприємство, залила автомобіль, розмила фарби й будматеріали і перетворила на камінь 30 тонн цементу. "Я лише за землю плачу 600 гривень кожного місяця, - каже жінка. – Після пережитого десять днів відлежала в лікарні, а потім вже сказала: мусите мене пустити додому, бо в мене пліснявіє хата. Не матиму де зимувати з дитиною. Не могла долікуватися, бо в мене росте пшениця з-під підлоги”.
- Вода в хаті такої біди наробила, а мені дали третю категорію! – розповідає Любов Ісак. – І відсилають один до одного, крайнього не знайдеш. Я була у такому відчаї, що казала, що стрибну в них в міській раді з балкона. Вони до відчаю доводили! Слава Богу, вибила, щоб вони дали другу категорію. І тепер мене постійно носять у зубах. Коли спитала, чи будуть давати якісь продукти, то почула: “Як тобі не соромно, ти не маєш що їсти?” Я ж пенсіонерка, мінімальну пенсію маю. Чого мене так сварити, я ж потерпіла, продукти всі замокли, я можу запитати за ті продукти?

Нема грошей, щоб прибрати вулиці від гнилих дощок і собачих трупів

- Коли люди кажуть, що дамба підірвана, вони просто не розуміють, що таке стихія, або не розуміють про що йдеться, - каже міський голова Вашківців Михайло СИДОР. - Сильний потік води, який зірвався з Путили, пройшов розташовані вище села і міста (Вижниця, Банилів, Слобода-Банилів) і вперся в дамбу відвідного каналу річки Глибочок, яка була так само переповнена, як і Черемош. Коли це сталося, потік прорвав дамбу наскрізь, і Вашківці почала затоплювати не тільки хвиля Черемоша, а й відвідного каналу Карапчева. Дамба прорвана у трьох місцях. Вона не була підкопана, п’ять років тому вона вже була прорвана паводком в одному місці. А те, що люди чули салют, то вибухнула одна з трансформаторних підстанцій.
За словами міського голови, дамба не належить до комунальної власності, вона належить до Дністровсько-Прутського басейну. Наразі проведено акт обстеження дамби, складено відповідний кошторис. За попередніми даними, на ремонт дамби знадобиться 770 тисяч гривень.Також комісія міськради запропонувала збудувати ще одну дамбу уздовж берега Черемоша від Вашківців до Чорториї.
Зараз, за словами міського голови, найбільша проблема – нестача коштів для подолання наслідків стихії в місті: “Ми зверталися до всіх інстанцій щодо виділення коштів комбінату комунальних підприємств на ремонти, на вивезення усіх нечистот. На сьогоднійшній день уже випливла заборгованість по комбінату комунальних підприємств – 12 тисяч гривень. Критичний стан комбінату на сьогодні загострився ще більше у зв’язку тим, що цих нечистот по місту після паводка стало більше, а коштів на це не виділено жодної копійки”.
Серед товарів, які благодійники передали вашківчанам, за словами міського голови, – олія, крупа, зерно пшениці, мийні засоби, засоби гігієни, питна вода. А щодо проблем зі складанням актів для потерпілих підприємців, то збитки не описували там, де відсутні дозволи. “Деякі підприємці офіційно не ввели свої споруди в експлуатацію, - зазначив М.Сидор. - Зокрема, випуск плитки здійснювався несанкціоновано. Є ряд пилорам, які сьогодні мають проблеми. Один з власників як підприємець зареєстрований, а сам цех в експлуатацію не ввів. Такому підприємцю не дають відшкодування 5 тисяч гривень у зв’язку з тим, що цех працював нелегально”.
Гори сміття, мішки, трупи собак уздовж вулиць. Над усім цим у спеку кружляють мухи і комарі. Таку картину ми побачили декілька днів тому, коли побували у Вашківцях. Практично в кожній затопленій хаті зірвана підлога. Вкриті пліснявою стіни зберігають мокру смугу рівня води, хоч минув уже майже місяць після повені. На подвір’ях стоять відкриті холодильники й інша побутова техніка, яка вже не підлягає ремонту.
Сама дамба справді пошкоджена у трьох місцях. У місці найбільшого прориву вода намила гравію. У двох інших місцях збереглася трава з обох боків дамби і прорив швидше нагадує розкопану яму. На дні однієї з ям справді видно корені дерев зі слідами обвуглення.
Надія МАКУШИНСЬКА
Довідка
За офіційними даними, у Вашківцях повінню підтоплено 126 будинків. Із них три мають категорію зруйнованих, 85 – потребують капітального ремонту, 38 – належать до третьої категорії потерпілих. Жителі двох будинків написали заяви з проханням направити кошти Вашківецькому комбінату комунальних підприємств для будівництва їм житлового будинку. Одна громадянка Вашківців, у якої зруйнований будинок, побажала відшкодувати їй кошти – 90 тисяч гривень за дім у 45 квадратних метрів.