Подружжя Тетяна та Іван Кушка після весілля вирішили відпочити у Залізному Порту на Херсонщині. Пара переконана, що життя у наметовому містечку значно романтичніше, ніж нудьга у чотирьох стінах готелю.
- Із Іваном ми навіть познайомилися у Залізному Порту два роки тому, - розповідає Тетяна КУШКА. – Тож після весілля відразу поїхали на Херсонщину. По всьому узбережжю тут розтягнулося наметове містечко. Воно розташоване за 15 метрів від моря. Тут дійсно відчувається романтика: дикий берег, море завжди перед очима… Життя у наметі – це свобода. Коли ти живеш у готелі чи пансіонаті, ти обмежений графіком харчування, визначеним режимом. Під час відпочинку зустріла знайомих із Києва, які зупинилися у пляжному будиночку. Компанія цілий день проводила час із нами, а до будиночка ходила лише переночувати та переодягнутися.
Загалом відпочинок на двох обійшовся в одну тисячу гривень без урахування витрат на дорогу. У магазинах та на базарі ціни на продукти нижчі, ніж у Криму. На узбережжі є лінія нічних клубів. Вхід у клуб – від 20 гривень. Нерідко на вечірки запрошують відомих ді-джеїв. На такі вечірки інколи важко потрапити – клуб переповнений відпочивальниками.
Намет та основні продукти ми брали із собою. Також взяли надувні матраци, і комфорт було забезпечено. Ще одна із переваг наметового містечка – ти сам обираєш місце проживання і якщо тобі попалися неприємні сусіди, завжди можеш переставити намет.
Такий дикий відпочинок дійсно романтичний і незабутній. Ти дихаєш повітрям, увесь час чуєш море… Пляж у Залізному Порту досить чистий, піщаний. Окрім того, тут можна знайти водні та пляжні розваги на будь-який смак. (В. Чорней)
У ХІХ столітті їхали до Швейцарії
До нас традиція весільних подорожей прийшла, звичайно ж, із західних фільмів. Хоча колись вона вже існувала в наших краях, як і загалом у Європі. Особливо популярними весільні подорожі були в ХІХ столітті, коли європейські молодята вважали обов’язковим відвідати Швейцарію або Італію, відпочити удвох на Французькій Рив’єрі. Тоді вважалося, що у подорож слід вирушати через шість тижнів після церемонії одруження, щоби молода дружина могла добре відпочити від весільних турбот. Сьогодні ж, як ми бачимо з тих же фільмів, молодята вирушають у подорож одразу після церемонії, іноді навіть не беручи участі у бенкеті. Воно й зрозуміло: життя тепер динамічніше, та й мандрівки стали значно комфортнішими, ніж два століття тому.
Традиція весільних подорожей перервалась у нас в радянські часи. Її тодішня ідеологія відкинула як усе “капіталістичне”. Але й тоді молодята знаходили спосіб провести перші тижні чи хоча би дні після весілля у романтичній курортній атмосфері. Влітку їхали до Криму, в інші сезони – до туристичних міст на зразок Риги, Санкт-Петербурга (тодішнього Ленінграда).
А сьогодні весільними мандрівками цікавляться майже всі молодята. Але спеціальних пропозицій від турфірм для них небагато.
Молодятам покажуть мощі святого Валентина
Щоби отримати незабутню весільну подорож, не обов’язково вирушати за кордон - вважає львівський краєзнавець Ігор ХОМА. Серед розроблених ним маршрутів – “Львів – Самбір – Росохи – Лаврів - Стара Сіль – Добромиль – Скелівка – Львів”. Захопливим для молодого подружжя буде Самбір. Адже тут зберігаються мощі святого Валентина. У Самборі знаходилася самбірсько-перемишльська єпархія святого Валентина, і мощі передали сюди на початку минулого століття. Зараз мощі святого знаходяться у церкві Різдва Пресвятої Богородиці.
Серед інших маршрутів Ігоря Хоми - “Золота Підкова”. Пара відвідає Олеський, Підгорецький, Золочівський замки. А маршрут Старе село - Свірзький замок - Унівський монастир Ігор Хома урізноманітнює лицарськими боями. Можна сфотографуватися не лише з лицарями, але й у їхніх обладунках.
На два дні розраховані тури Закарпаттям. Можна побачити Ужгородський, Мукачівський, Невицький і Хустський замки, скуштувати найкращі закарпатські вина, відвідати єдину ферму в Україні, де розводять оленів. Родзинкою цього маршруту є купання у термальних водах у Береговому. Колись тут існував гейзер. Тепер на місці гейзера збудували басейн. Температура води тут цілий рік становить 33-35 градусів тепла. Басейн відкритий.
У готелі “Пари” відпочивають лише по двоє
Якщо фінансові можливості дозволяють, молодята можуть обрати дійсно розкішну подорож. Для своєї весільної подорожі чернівчанин Антон обрав екзотичну країну Центральної Америки Ямайку. Молоде подружжя мешкало в готелі, який називався “Пари”.
- Сюди приїжджають відпочивати або провести свій медовий місяць лише подружні пари – без дітей та онуків, – розповів Антон. – Було враження, що ти потрапив у країну кохання: всі навкруги обнімаються, цілуються, щасливо усміхаються. Готель “Пари” розташований на самому березі Карибського моря. У номері на нас чекали пляшка шампанського у відерку з льодом, екзотичні фрукти та небачені досі квіти у вазі. У вартість путівки входило проживання, харчування, екскурсії та різні розваги. Внизу в готелі майже цілодобово працювали буфет та бар швидкої їжі, де був дуже великий вибір страв. Сюди можна було прийти у будь-який час дня і ночі. З місцевої кухні запам’яталося козяче м’ясо з бобами та ароматний джерк – замариноване м’ясо, яке готують на вогні з дерева піменто. Надзвичайно великий асортимент морських продуктів. Замовити їжу можна було також у трьох ресторанах – французькому, італійському та місцевому і двох барах за межами готелю. Щоправда, у французький ресторан потрібно було обов’язково парадно одягатися: жінкам – у вечірні сукні та закриті туфлі, чоловікам – у костюми чи штани та сорочки з довгими рукавами. У ресторанах можна було замовити романтичну вечерю на двох з усіма атрибутами – квітами, свічками, шампанським. А раз на тиждень для подружніх пар влаштовували екзотичну вечерю на березі моря. Страви розкладали прямо на пісок. Їсти можна було сидячи чи навіть лежачи. Розважальних заходів пропонували стільки, що важко було на чомусь зупинитися. Можна було пірнати в аквалангах аби помилуватися кораловими рифами та незвичайними рибами. Або прогулятися тропічним лісом, покупатися під водоспадом, здійснити круїз на яхті під звуки музики з келихом ромового пуншу, покататися на бамбукових плотах. Нам запам’яталася кожна хвилина, проведена на Ямайці. Два тижні дійсно виявилися “медовими”.
Валерія Чорней,
Надія Будна
