Звідки взялися гноми

Гноми – одні з найпопулярніших казкових героїв. Нині вже мало хто вірить у їхнє існування, але були часи, коли гномів боялися, намагалися їх задобрити, аби ті не завдали якоїсь шкоди. Зараз, зазвичай, письменники та режисери роблять гномів героями своїх книжок та фільмів. Усі добре знають історію про Білосніжку та сімох гномів, став загальним улюбленцем і гном Гімлі із "Володаря перснів".
До нас легенди про гномів дійшли із скандинавського та германського фольклору. Вважається, що саме слово запровадив чоловік на ім’я Парацельс. Згідно із гіпотезою, Парацельс вигадав слово "гном" тому, що гноми знають і можуть відкрити людині точне знаходження в землі металів.
У тому, що ці істоти знають, де заховані метали, переконалися німецькі та шведські рудокопи. Свого часу вони дуже сердилися на скандинавських гномів Кобольта і Нікеля. Рудокопи думали, що саме ці гноми їм замість мідної руди підсувають порожню. Але коли науковці вивчили "заговорену гномами" руду, то відкрили в ній невідомий метал. Згодом відкриті метали назвали кобальтом та нікелем. Ось так гноми й допомогали людям.
В історіях про цих казкових героїв їм приписують носіння довгих борід, низький зріст, скритість, багатство і ковальську майстерність, натомість жінки-гноми славилися своєю вродою. Загалом це добрий і працелюбний народ, але він сильно постраждав від людської захланності, тому людей і недолюблює.