Навчити незрячих людей орієнтуватися на вулиці, користуватися комп’ютером, вмикати газову плитку, розкрити таланти, підтримати психологічно… Такі основні завдання практичного та психологічного тренінгу, який проводить навчально-реабілітаційний центр при Чернівецькому УТОСі. Учасників тренінгу навчають незрячі люди із вищою освітою.
– Для проведення тренінгу наша організація виграла спеціальний тендер, – зауважив головний реабілітолог навчально-реабілітаційного центру при Чернівецькому УТОСі Олександр ФЕСЕНКО. – Кожні два тижні набирається група із шести людей, заняття триває два тижні. Ми проводимо лекції, розігруємо ситуації, щоби допомогти сліпим краще орієнтуватися і в побутових умовах, і на вулиці. Для розваг проводимо тематичні вікторини, маленькі концерти, лотерею добрих порад.
– Навчаю незрячих людей комп’ютерній графіці та пропоную послухати аудіокниги, – зауважує інструктор тифло-електронної бібліотеки навчально-реабілітаційного центру УТОСу Віталій ЛУКІНГ. – У бібліотеці є 36 тисяч аудіокнижок. Найбільше люди полюбляють слухати детективи. Є ветеран, який прослухав усі можливі книги про війну. Я записую книги на компакт-диски і вдома на плеєрі незрячі слухають їх.
Окрім того, намагаюся людям дати елементарні комп’ютерні знання. Є спеціальна програма, яка дозволяє незрячим вивчити клавіатуру. У цьому році міська влада виділила нам півтори тисячі гривень для підключення Інтернету. Тепер люди матимуть можливість листуватися, розширити своє спілкування. А я знаходитиму цікаві книги, літературу.
Запланував створити веб-сторінку для незрячих.
– Програма дала мені дуже багато, – наголосила 60-річна Василина ДОВГАНЮК. – На тренінгу проводили багато корисних та цікавих лекцій, які підтримують сліпу людину. Особливо сподобалися заняття, які вчать незрячу людину розпізнавати предмети. Ми брали в руки різні речі, вивчали їхні форми. Я повірила в себе, покращився настрій.
– Під час тренінгу сподобалося слухати, як Олександр Фесенко читав нам мудру літературу, – зізналася 60-річна Ганна ІВАНОВА. – Дуже корисними є вправи, які вчать незрячих ходити, правильно користуватися газовою плиткою, перевірити, чи вона горить.
– Дуже сподобалися ігри та вікторини. Це корисне і захопливо для незрячих, – каже 52-річна Марія ЗАДОРОЖНА. – А коли обмінюєшся досвідом з іншими незрячими людьми, отримуєш моральну підтримку та знаходиш чимало друзів.
Валерія Чорней
