Історія з реорганізацію загальноосвітньої школи №21 у місті триває. Незважаючи на рішення виконкому про об’єднання шкіл №21 і №42, частина батьків учнів протестують проти перетворення школи №21 на дошкільний заклад. Вони зібрали 960 підписів і віднесли заяву до міської ради. Ми поспілкувалися з членом батьківського комітету школи №21, депутатом Першотравневої райради Ярославом Шимчуком.
- У нас є багато причин протестувати проти реорганізації школи, - пояснює Ярослав Георгійович. – По-перше, це одна з небагатьох україномовних шкіл у місті, яка залишалася такою і в румунський, і в радянський період. Навколо неї сформувався україномовний осередок. На цій території завжди була школа (сучасне приміщення збудували за радянських часів, але раніше тут теж була дерев’яна школа). А ще ми називаємо 21-шу школу “школою сімейного типу", бо тут навчалися цілі покоління. Неподалік - дитячий садочок, тож відразу з садка можна йти до школи. Ще одне – фактор безпеки: біля вулиці Фастівської, де знаходиться школа №42, до якої нам пропонують піти, пожвавлений рух і там навіть доросла людина іноді не може перейти дорогу, не те, що дитина. А щодо аргументів влади, що школі не вистачає учнів, то це ж демографічна криза попередніх років, але зараз народжуваність зросла. Діти, яким зараз не вистачає садочків, незабаром підуть до школи і учнів знову буде багато. Кажуть, у школи низька успішність? То це проблеми міськради, а не наші. Крім того, ми вважаємо, що школа №21 не підходить для дошкільного закладу – у ній немає відповідних умов. Будівельники, коли їм кажуть про реорганізацію школи в дитсадок, вважають це фантастикою. Також позаду школи розташовано 178 особняків, мешканці яких хотіли бути поближче до школи. Зараз вони розгублені. А ще, коли вирішували питання реорганізації, із 15 членів комісії було вісім, і лише шість із них проголосували за реорганізацію. Думки батьків ніхто не врахував. Ми щороку вкладали по 12-15 тисяч гривень у школу і будемо йти до кінця. Зараз чекаємо рішення міськради. Першого вересня прийдемо всі - і батьки, і учні – до школи №21. Адже юридично школа існує до 21 вересня, ось ми й будемо її відвідувати, а влада нехай гадає, що їй робити.
Начальник управління освіти Валентина Малишевська заяви батьків ще не бачила.
– Це категорія людей, яким все недобре, - вважає Валентина Семенівна. – Вони хочуть зберегти школи №21 і не можуть зрозуміти, що 240 учнів - це замало для існування окремої школи. Учителям не вистачає годин, низька зарплатня і, відповідно, низький рівень навчання. Раніше вважали, що чим менше дітей у класі, тим краще. Але насправді, якщо в класі багато учнів, їх можна поділити на групи. А тут до 10-го класу набирається 11 дітей, до 11-го – восьмеро. Немає в цьому мікрорайоні багато дітей, що ж тут удієш?! А ось дитсадочки потрібні. Плануємо розмістити тут 180 діток. (Галина МАРКІВ)
З пошти
"Як можна було прийняти рішення про закриття школи №21? А як же півтисячі школярів, які ходять до цієї школи? Нам потрібна наша школа №21, вона в цьому районі одна. Якщо дітей переведуть до школи №42, їм доведеться вчитися у дві зміни, а школа №28 дуже далеко. Закриття школи – це свавілля чиновників, бо це комусь вигідно. Поряд зі школою житловий район "Віденська брама7. Під його будівництво в школи забрали спортивний майданчик. Закриють школу, а там черга вже за дитсадком №20". Пислар Р. Д.
