1969 року територією машзаводу плавали на човнах

Небувала повінь трапилася у червні 1969 року. Чернівці та навколишні села, розташовані вздовж Пруту, стали зоною справжнього стихійного лиха. За течією пливли не лише вирвані з корінням могутні дерева, а й худоба.
Збереглися спогади Марії Пілат із села Лужани: "Коли почалося лихо і хлинув потік води, у мого брата було весілля. Гості почали шукати безпечного місця, вони брели по шию у воді! Вулиці Заводська та Центральна було залито водою, яка сягала вікон будинків. Моторошно було, бурхлива і раптова течія ледь не змила все весілля. Водою плили і люди, і тварини, і будинки. Людей рятували за допомогою вертольотів. У всіх була велика паніка!"
Шалена повінь забрала сотні життів, затопила тисячі помешкань буковинців. Люди, які рятувалися від стихії, залишилися голими і босими, з малими дітьми на руках. Їх поселяли, де могли. Найчастіше – у шкільних спортзалах. Сотні чернівецьких сімей шукали собі притулку на підлозі концертних залів Будинку офіцерів та Будинку текстильників. Людям допомагала служба Червоного Хреста. Патронажна служба збирала і приносила потерпілим одяг, продукти, надавала першу медичну допомогу.
Під час повені 1969 року найбільше затопило південну та північну частину Чернівців. У воді опинився залізничний вокзал. Всюди плавали валізи, сумки, пакети. У зоні затоплення також опинилися цілі господарства, промислові підприємстві: гумовзуттєвий, машинобудівний заводи, цукровий комбінат.
Територією машзаводу плавали човнами. Рівень води в річці Прут піднявся на 6-7 метрів. Машзавод тоді дуже постраждав – матеріальні втрати були величезні. Затопило все обладнання і готову продукцію на складах. Після цього розпочали будувати дамбу.
Правобережну дамбу вздовж Пруту в Чернівцях збудовано 1970 року. Коштувала вона 1 мільйон 750 тисяч карбованців. Дамба тягнеться від залізничного мосту до вулиці Калинівської. Будували 9 років. Потім розпочали будувати дамбу на лівому березі Пруту. Вона мала тягнутися вниз за течією річки на 2004 метри. Однак не вистачило коштів, і проклали лише 600 метрів дамби.
До теми:
1. У ХХ столітті на Буковині було п’ять катастрофічних паводків: 1911-го, 1927-го, 1941-го, 1955-го, 1969-го років. Рівень води у Пруті підіймався на 5-6 метрів, а затоплення прибережних територій сягало трьох кілометрів.
2. Перший катастрофічний паводок трапився 8–9 липня 1911 року внаслідок випадання сильних злив. йвищим був рівень води на Пруті нижче впадання Черемошу. Максимальна швидкість поверхневої течії становила 5–6 м/сек.
3. Другий високий паводок у басейні Дністра і Пруту утворився 30 –31 серпня 1927 року. Зливові опади затопили в низинах 10 міст і багато сіл. Паводком зруйновано будинки, мости, нанесено великих збитків народному господарству. Очевидці розповіли, що повені йшли одна за одною й супроводжувалися грозою. Підйом рівня води у річках був катастрофічно великим, пік настав через три-чотири години. Бурхливі потоки знесли сіно і зібраний урожай.
4. Зливовий дощ 1–2 вересня 1941 року спричинив до формування небувалого паводка в басейні Дністра, Пруту і Сірету. Максимальні рівні води у Дністрі на один-три метри перевищували рівні попередніх років. Паводок спричинив великі руйнування. Наслідки спостерігалися на всій території Карпат. У цей час майже на 20 днів припинилося транспортне сполучення між Угорщиною та Україною.
5. 1955 року на річках гірської частини басейну Пруту спостерігалися два максимальні підняття рівнів води (30 липня і 10 серпня), але вони були нижчими від попередніх. Обидва паводки викликані зливовими опадами.
6. Катастрофічний паводок 8-12 серпня 1969 року за величиною максимальних рівнів і витрат води перевищив максимуми всіх паводків ХХ століття і завдав величезних збитків. Паводок утворився від сильних злив. Кількість опадів за 7-10 червня місцями перевищувала місячну норму. Дуже інтенсивні опади були у верхів’ях Пруту, де за один дощ випадало від 200 до 300 мм. Загалом у червні випало від 200 до 400 мм, що склало понад три місячні норми. Під час паводка вода в горах піднімалась на 2-4 метри, а в передгір’ї – на 5-6 метрів.
7. Стихійне лихо трапилося і 1980 року. Повені у басейні Дністра сформувалися інтенсивними зливами 22 –26 липня, під час яких випало 200–340 мм опадів (більше двох місячних норм). Злива інтенсивністю понад 100 мм охопила площу близько 15 тис км2. Паводок завдав значної шкоди різним галузям народного господарства, оскільки рівні води піднімалися на 4–5 м.
8. Часто траплялися паводки у Садгірському районі. Повені спостерігалися тут у 1965, 1967, 1968, 1969, 1970, 1972, 1974, 1975, 1977, 1991 роках. Лише 1969 року збитки від паводка у Садгорі становили понад 3,2 мільйона радянських карбованців. Cадгірський район розташований на терасах, які спускаються в долину Пруту, що і є причиною частих паводків. Район також перетинають малі річки Мошків, Потіт, Шубранець, Задубрівка загальною довжиною 57 км, в яких під час надмірного випадання дощів підвищується рівень води.
9. У Чернівцях у ХІХ столітті вулиці було підтоплено через відсутність водопроводу та каналізації. Топилися діти. Влітку 1893 року на вулиці Руській змило малюка, тіло якого знайшли аж у Мольниці. А біля готелю "Париж", який розташовувався навпроти сучасної Центральної площі, водою також змило хлопчика. Його вдалося врятувати. Водопровідну та каналізаційну системи у Чернівцях почали споруджувати аж влітку 1894 року.