RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Війна з Росією | Допомога захисникам | ПРО ЧЕРНІВЦІ | Афіша | Історія успіху | Історія успіху Редакційна політика | Про нас | Підпишись Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |

У 60-их роках професор Мирослав Кирилюк вивчав питання повеней на Буковині. Він разом із студентами на той час створив карту повеней області. На карті було нанесено всі села, які впродовж ХХ століття потерпіли від повеней. Але, як стверджує Мирослав Іванович, картою зацікавилися спецслужби, і вона зникла. Та всі матеріали цього дослідження професор досі зберігає. Каже, що є можливість зробити повторну карту.
– На сьогодні в області немає карти, яка би позначала небезпечні для повені місця, – каже Мирослав Іванович. – А якби вона була, можна було б, порівнюючи з минулими роками, передбачити, у яких селах можливі найбільші затоплення.
Хоча два роки тому обласна влада звернулася на географічний факультет із проханням розроблення такої карти, де би зазначалися рівень води під час повеней, витрати води тощо. Але через нестачу коштів ця робота так і не розпочалася. Нині карту можна створити, але я дуже сумніваюся, що це все-таки зроблять.
На запитання, як же можна уберегтися від повеней, Мирослав Іванович лише сказав одне – потрібно відійти подалі від берега.
– Не можна було будувати такий великий об’єкт, як Калинівський ринок на на березі Пруту, – каже Мирослав Іванович. – Чому на це ніхто не зважив, досі невідомо. Щодо будівництва дамби, то його потрібно здійснювати так, щоби не було заходу за дамбу. А для цього потрібно звести кілька кілометрів дамби, майже від дріжджзаводу. Звісно, цього робити ніхто не буде. А якщо звести дамбу одразу перед ринком, то така ситуація лише допоможе затопленню. Тому що вода, розливаючись, зазвичай доходить не з русла річки, а з берегів. У такому разі вода знову затопить, але у неї не буде виходу назад, бо через дамбу вона вже не стече у річку.
Повінь на Буковині повторювалася кожні 14-16 років
– На Буковині у ХХ столітті повені ставалися через кожні 14-16 років, стверджує професор кафедри гідроекології, водопостачання та водовідведення Мирослав Кирилюк.
8-9 липня 1911 року на Буковині була така повінь, яка з того часу не перевищувалася. На той час на березі Пруту була скотобійня, на якій австрійці встановили чавунну табличку, де зазначено, що була повінь.
30-31 серпня 1927 року дощ падав два тижні. Центр був над Івано-Франківщиною, і він охопив і Прут, і Черемош, і притоки Дністра. Але повінь була нижчою, ніж 1911 року, на 48 сантиметрів.
2-3 вересня 1941 року зливи теж спричинили повені. Тоді плавали на воді й люди, і худоба. Повінь охопила і Прут, і Дністер.
1955 року впродовж літа сталося дві повені. Але вони були нижчими за попередні.
8-9 червня 1969 року піднялася вода на річці Прут, 10-11 червня – на річці Дністер. Тоді виміряли, що вода піднялася на шість метрів.
Людмила Осадчук
29-07-2008, 10:52
Коментарів 0 Переглядів 2 515

Теги -
Буковинців закликають економити електроенергію у години пікового навантаження
Вартість вилученого товару визначатиме спеціаліст-експерт.
• Новини партнерів
купити айфон 15 у Львові, ціни в Україні

ФОТОРЕПОРТАЖ Переглянути всі фоторепортажі

Спортивний об’єкт планували оновити, але поки що цього не можуть зробити


Чому стріляли у Фіцо? Блог Ярослава Волощука
Від часів Улофа Пальме – прем’єр – міністра Швеції в Європі не було випадку, аби хтось стріляв у чиновника такого високого рангу.