Ірина і Максим Рибчуки справили весілля у стилі 30-их – із пістолетами. Учасник популярного гурту “Гуцул Каліпсо” Максим Рибчук і його наречена Ірина Лавренчук вирішили в день свого одруження перевтілитися в Бонні та Клайда. Вони написали сценарій власного весілля у стилі американських 30-их років минулого століття. Подібного дійства у Чернівцях ще не було.
“Пістолети – в руках дружок, автомати – дружбів”
До органного залу, де проводився весільний обряд, молодята під’їхали на розкішному відкритому білому кабріолеті. Такого ж кольору була вишукана сукня у нареченої з ручною вишивкою та довгим-предовгим шлейфом. Стилю 30-их відповідали зачіска, стрічка на шиї та оригінальна троянда в руках Ірини. Наречений – у строгому чорному костюмі, білосніжній сорочці та метелику – теж відповідав образу Клайда. Дружби, дружки, свідки та гості підтримали заданий тон. Жінки одягнули ретро-сукні та капелюшки, пов’язали стрічки на шиї, зробили відповідні зачіски. Чоловіки були у сорочках та підтяжках із різнобарвними шийними хусточками. Ганстерський сюжет довершували пістолети в руках дружок, автомати – у дружбів. Проходячи повз, перехожі здивовано позирали на дивне весілля, цікавилися, чи, бува, не знімається у Чернівцях художній фільм. В органний зал першими зайшли два Богданчики – у чорних костюмах, білих сорочках із стійками, метеликами на шиї, капелюхах. Хлопчики несли на подушечці дві обручки. За ними йшов наречений у супроводі дружок, які розкидали пелюстки троянд. Наречену вів батько, а довгий шлейф її сукні підтримували хлопчик та дівчинка.
“У запрошеннях була умова: одягатися у ретро-стилі 30-их років”
– Ми вирішили справити своє весілля якось по-оригінальному, щоби воно запам’яталося нам назавжди, – розповіла Ірина. – Оскільки Максим – музикант, дуже любить джаз, ще й мене захопив ним, то з’явилася ідея влаштувати все в цьому стилі. Нам обом надзвичайно подобаються фільми “Бонні і Клайд” та “Якось в Америці”, тому за основу ми взяли 30-ті роки в Америці. Нам пощастило, що в Чернівцях ми відшукали кабріолет, який орендували. До речі, в Україні таких є лише два. Під колір машини я вже шила весільну сукню. Фату вирішила не одягати, щоби не прикривати сукню та зачіску. Сумочку мені вислали з Італії. Троянду з окремих пелюсток виготовила моя подруга Ліля.
– Нашу ідею підтримали всі друзі, зокрема музиканти гурту “Гуцул Каліпсо”. Організацією весілля зайнялися наші вінчальні свідки – Інна та Саша, – підключився до розмови Максим. – Вони продумали все до дрібниць. Підготовка зайняла майже півроку. У запрошеннях на весілля була умова: одягатися у ретро-стилі 30-их років. Зброю нам теж допомогли дістати знайомі. Вона справжня, хіба що не стріляє, бо без куль.
– Ми з Максимом вирішили пограбувати банк у день нашого весілля, щоби все було, як у Бонні та Клайда, – сміється Ірина. – Тим більше, що нам потрібні гроші на весільну подорож. Спершу хотіли напасти на банк, де я працюю. Але потім вирішили взяти інший, аби мене не звільнили з роботи. Цю сценку ми зіграємо вже в ресторані. Усе буде, як у справжньому фільмі.
– Навіть наше знайомство почалося незвичайно, – зізнається Максим. – Ми зустрілися у ресторані, де відзначали свій день народження. Виявилося, що ми обоє народилися в травні. Зустрічалися чотири роки. А цьогоріч у День Святого Валентина я запропонував Ірині вийти за мене заміж.
– Максим зробив це надзвичайно романтично, – пригадує Ірина. – У нас удома колекціонують іграшкових качок. Ми їх привозимо звідусіль різних розмірів. І ось Максим подарував мені величезну качку, до якої було пришите маленьке каченятко, а між ними в сердечку лежав перстень. Як можна було не погодитися? Ми й надалі будемо робити один одному приємні сюрпризи.
– Будь-який святковий захід чи просто зустріч наша компанія намагається перетворити у щось цікаве, – розповіла одна із організаторів весілля Інна. – Адже всі й так уже стомилися від буденної сірості, хочеться чогось незвичайного, не зовсім традиційного. На весіллі Ірини та Максима продумано кожен елемент. До його підготовки ми залучили всіх гостей. Таким чином весілля перетворилося у веселе театралізоване дійство.
Довідка
Чернівецький гурт “Гуцул Каліпсо” існує вже вісім років. Він грає сучасну музику хіп-хоп з українсько-молдовськими фольклорними мотивами. У текстах використовує діалектні слова та суржик. Гурт називає себе фольклорно-молодіжним джазовим стилізованим вокально-інструментальним ансамблем. Випустив альбом “Рекет-Ганстєра”. Максим Рибчук – трубач гурту.
Надія БУДНА
