– Наша фірма є головним підрядником реконструкції площі Турецької Криниці. Нам допомагають ще шість супідрядних організацій, – розповів кореспондентові “МБ” директор ТОВ “Буковина-Екоінвест” Валерій РУСНАК. – На чотирьох тисячах квадратних метрів потрібно зробити дуже багато. У місті ще жодна будівельна фірма не працювала в таких тяжких умовах. Дніпропетровці, які розпочинали реконструкцію площі, не справилися із завданням, тому з ними розірвали договір. Ми працюємо від початку цього року. Змінили всі інженерні комунікації, перенесли газову трубу, будемо переносити елекроопори. Повинні повністю завершити площу до 28 вересня.
Вартість реконструкції понад 12 мільйонів гривень.
– У кошторисі закладено дуже дороговартісні матеріали, зокрема бруківка та червоний піщаник, – повідомив Валерій Костянтинович. – Деякі з них довелося змінити на дешевші. Приміром, гранітну плитку, якою планувалося замостити площу навколо аркади, – на піщаник. Ми підготували майже все для встановлення фонтана – залили чашу, поставили гейзери. Устаткування замовили в Дніпропетровську, однак ще не заплатили. Також замовили необхідні матеріали, проте теж не розрахувалися за них, бо немає коштів. Треба зробити хоча би 50% передоплати, щоби постачальники погодилися співпрацювати з нами. Скажімо, бруківка вже лежить на складі в Рівненській області, а ми не можемо її забрати. До того ж із кожним днем ціни на матеріали зростають. Турецьку криницю безкоштовно будує турецька фірма “Азар” із власних матеріалів.
Довідка
Площа Турецької Криниці – одна з найдавніших у Чернівцях. Свою назву отримала від однойменної криниці, що розташована тут. З нею пов’язана легенда про кохання турецького паші до простої чернівчанки. Без тями закохався паша у юнку і запропонував їй стати його дружиною. Та горда дівчина відмовила чужоземцю. Тоді паша заборонив городянам брати воду з криниці. Але дівчина все-таки прийшла. І коли чужоземець знову почав домагатися її руки, кинулася в криницю. До 1897 року на цьому місці було джерело, яке називали “Панською криницею”. Його охороняв сторож. Воду можна було брати тільки для пиття і приготування їжі. Хоча джерелом користувалися і пожежники
Надія Будна
