Тріскаються хати на Дністрі біля будівництва ГАЕС

До редакції звернулися мешканці Василівців Сокирянського району зі скаргами, що через рух важкого траспорту через центр села до будівельного майданчика Дністровської гідроакумулюючої електростанції їхні хати вже два роки вкриваються тріщинами. Кореспонденти “МБ” з’ясовували, що ж відбувається.
“Наша вулиця – цілодобовий будмайданчик”
Подружжя Миколи та Галини Бурянчуків запрошують до помешкання та показують тріщини у кімнатах.
- Ми вже їх плакатами прикриваємо. Наскрізь пішли, - показує Микола Петрович тріщини, які починаються вгорі стіни. - Комісія з району доводила нам, що це просадка фундаменту. Ми дізнавалися у будівельників, і нам пояснили: якщо є просадка фундаменту, то тріскається фундамент, а не стіни. Тоді тріщина йде з фундаменту, а не зі стелі. А коли стіни валяться, то тріщини утворюються зверху. Фундамент у нас цілий. А кути потріскалися.
- Дивіться на цю стіну – раз, два, три, чотири. Мені страшно тут спати! Землю трусить, коли важкі машини рухаються вздовж вулиці. Якось поклала біля ніжки стільчика вагу. Сіла й сижу. Чую: дзин-дзин-дзин, дзин-дзин-дзин. Дивлюся: машини їдуть, а стрілка тікає, - каже Галина Григорівна.
- Блок рве, - демонструє господар стіни щойно викладеної з цегли хати. - Цегла тріснула навпіл. – Не те, що ми хочемо щось комусь довести. Це крик душі.
- Ми вже старші люди. Куди нам іти? У світ? Маємо двох хлопців. Коли вони одружаться, куди приведуть дружин? Для них будували нову хату. Вона не закінчена. Але як ми будемо її закінчувати, коли знаємо, що це - дарма. Вона валиться.
У старій хаті тріщини йдуть з-під віконня, є такі, що починаються з-під стріхи. А найдавнішу трішину, шириною з людську долоню, Бурянчуки прикрили шифером.
І якщо зайти у будь-яку хату вздовж центральної вулиці, можна знайти тріщини. У кого вужчі – на два міліметри, а кого є й такі, що палець можна просунути.
- Наша вулиця – цілодобовий будівельний майданчик. Перерви немає, - свідчать мешканці. - Є рішення сесії, що машини тут не повинні їздити, бо є об’їзна дорога. Але та дорога понад Дністром – грунтова і довша. Через село швидше.
За час перебування кореспондентів “МБ” у селі, щонайменше кожні 15 хвилин їхав важкий транспорт. Хоча 2007 року василівчани таки зупинили рух транспорту. 21 вересня вони перекрили дорогу і змусили водіїв їхати об’їзною.
“Якби знав, що тут такий рух, копав би фундамент на два метри”
Переходимо дорогу до сусіда Василя Легкуна. У нього тріщини утворилися чотири роки тому, але не через рух, а через те, що водій врізався у будинок.
- Стіну перемуровували, - розповідає Василь Кондратійович. - Але в інших кімнатах тріщини з’явилися пізніше. У пивниці стіни черево надули. Тріщина пішла насрізь. Ще два-три роки, і стіна піде. А нам кажуть, що фундамент погано поставлений.
Інший сусід Микола Швець показує тріщину на гаражі. ЇЇ заклали дровами. Дірки такі, що руку можна просунути. У хаті теж є. Лише торік робили ремонт. І знову все потріскалося.
- Фахівець з районного архітектруного відділу мене запитував: “Як фундамент копали?” “До твердого грунту – де один метр, де метр двадцять, а де лиш 90 сантиметрів”, - відповідаю. Каже: “Ну, треба було копати метр двадцять”. Якби я знав, що тут буде такий рух, то копав би усі два метри, - каже Микола Харламович. – Їде машина - вісім тонн. А 30-тонники возять щебінь. Ми водіям казали, що не можна сюди їхати. А вони кажуть: “У нас “криша” над головою – начальство у Києві”. Місцева влада і районна не звертає на це уваги. Були у райадмінстрації. Казали, що ухвалили рішення заборонити рух. Не знаю, що там вирішували, але у нас транспорт як їхав, так і їде.
- До нас уже декілька разів приходили міряти тріщини, - відсуває фіранок з шафи, який закриває тріщину, Ольга Маланчук. – Раз заміряли, прийшли другий раз: “О, вже більше”. Ми лише минулого року ремонт зробили. Соромно людей запрошувати у таку хату.
“У себе землю кроплять, а на дорозі біля нас - ні”
- Ми просимо кропити тут дорогу, а машини кроплять тільки у себе на майданчику, – каже Ольга Олексіївна. - Гул такий стоїть. А якось машина розверталася, то жінку, яка стояла поряд, повітрям відкринуло під тин. А у сусідки стеля відпала.
Хата Василя Гуляка знаходиться усього за п’ять метрів від дороги.
- Там об’їжджають, а біля мене їдуть безперервно. Стіни заштукатурили, але вони тріщать. Тих, хто за 200 метрів жив до будівництва, відселили, а нас ні. Я вже й з цвиками виходив на дорогу зупиняти КРАЗи, - розповідає Василь Федорович. – Ми живемо під горою. Найменший поштовх, і вона зсунеться на нас.
Коментарі
Анатолій Зелений, сільський голова Василівців:
- Згідно з рішенням районної комісії, будівлі відхиляються від норм генерального будівництва. Могло відбутися просідання чи висихання грунту. У селі у більшості людей тріскаються хати, не лише у центрі. Відповідно до норм будівництва та санітарних норм, будинки знаходяться за 15 метрів від дороги. Так, є три хати, які знаходяться близько до будівельного майданчика. Там справді відбувається інтенсивний рух транспорту. А в центрі села цього немає. Наприклад, поруч із однією з хат стоїть колишня будівля побутового комбінату. Стіни цілі. А якщо люди будують самі, як хочуть, не дотримуючись норм, то зрозуміло, чому утворюються тріщини. Глибина фундаменту має бути щонайменше півтора метра, а в людей по 70 сантиметрів. Через неправильно закладений фундамент та порушення будівельних норм утворюються тріщини. Щодо заборони руху транспорту через село, то ми з цим боремося. І можу запевнити, що 90 % транспорту їде через об’їзну дорогу. Селом їде нелегально відкомандирований транспорт. Але це лише поодинокі випадки. За 1982-1990-ті роки провели відселення понад ста будинків. А чому ці три хати біля місця інтенсивного будівництва не відселяють, не розумію. Люди справді знаходяться наче на пороховій діжці.
Іван Фурман, головний інженер генерального підрядника будівництва Дністровської ГАЕС “Енергопром”:
- Ще минулого року зведено тимчасову об’їзну дорогу через Ожеве та Василівці, на що було витрачено півтора мільйона гривень. Окрім того, на прохання сільських громад, було відремонтовано дороги у селах. Затверджено схему руху транспорту, який доставляє матеріали на будівельний майданчик. На в’їзді у села виставлено обмежувальні знаки швидкості та ваги. Транспорту вантажністю понад сто тонн в’їзд заборонено. На кожній нараді до відома субпідрядників доводиться, що вони мають суворо дотримуватися цих вимог. За участю сільських голів та працівників ДАІ проводяться рейди з метою виявлення порушників правил. Водіїв-порушників притягають до адміністративної відповідальності. Хоча штраф незначний – 17 гривень. Тому на останній нараді 28 червня усі керівники субпідрядних організацій були попереджені, якщо й надалі надходитимуть скарги від мешканців сіл, розглядатиметься питання про розірвання з ними угод.
Ольга Гнідан