Страхові компанії дедалі частіше говорять про обов’язкове страхування й виховання культури страхування. Але наскільки самі страхові компанії ретельно ставляться до своїх обов’язків? Про це розповіли наші читачі.
Доки не влаштував скандал, збитки не перераховували
Машина Володимира Антонюка минулого року потрапила в аварію на вулиці Гайдара. Авто чоловік брав у кредит. Тому в банку одразу висунули умову – застрахувати транспортний засіб і навіть порадили компанію, із якою співпрацюють. Володимир і подумати не міг, що згодом із цією страховою компанією доведеться “воювати”.
– Аварія сталася наприкінці осені, – згадує Володимир. – Через витік води з каналізації на вулиці Гайдара утворилася ожеледиця і впоратися з керуванням авто було неможливо. Машина під час руху вилетіла на бордюри. Сила удару була така, що зламалося чотири колеса, пошкодилася частина двигуна і розбилося скло.
Звісно, після аварії одразу викликали міліцію і страхову компанію. На місце аварії за кілька хвилин мав би приїхати “аварійний комісар” страхової компанії. У нашому випадку його чекали до наступного дня. Аварія сталася о другій ночі, а “аварійний комісар” приїхав о 15.00. Весь цей час розбиту машину потрібно було тримати на місці аварії, охороняти. Але на цьому проблеми лише розпочалися. У страховій компанії збитки оцінили за якимись дивними розцінками. За їхніми підрахунками, ремонт пошкодженої іномарки мав би коштувати 1200 гривень. Хоча реальна сума – майже 1500 доларів. Наприклад, вартість крила автомобіля оцінили у 18 гривень, а воно коштує приблизно 800 гривень, вартість бампера – 12 гривень (реальна ціна приблизно 600 гривень).
– Я вирішив добитися належної страхової виплати, – каже Володимир. – Для цього довелося щодня ходити у страхову компанію і влаштовував скандали. Так тривало до зими. Врешті-решт я поїхав до Києва у центральний офіс страхової компанії. Там почув фразу, сенс якої був у тому, що якщо цей страховик добився, то вже заплатимо йому. Після цього у чернівецькій філії страхової компанії перерахували реальні збитки і виплатити мені 1600 доларів.
Війна зі страховою компанією розтягнулася на півроку. Машина стояла розбита, а банку я сплачував відсотки й кредит. Виходить, якби я не влаштував скандали, не їздив до Києва, грошей так би й не побачив. Після цього машину, звісно, застрахував в іншій компанії.
Тепер уже знаю, коли підписуєш страхову угоду, її потрібно дуже уважно читати і коли щось стає незрозуміло, добиватися, щоби страховий агент пояснив кожне слово. Але варто бути готовим до того, що у страхових договорах є чимало “підводних каменів”. Моя історія не поодинока. Подібні випадки розповідало багато знайомих. Тепер страховим компаніям не довіряю, хоча чинне законодавство вимагає, щоби авто було застраховане.
Для виплат не вистачало одного документа
Рік тому Олег Романюк теж потрапив в аварію. Майже рік тривав суд, і вже два місяці Олег сподівається на виплати страхової компанії.
– 27 березня 2007 року я врізався у перевернутий причіп машини фірми “Колос”, який перекрив мені рух на дорозі Чернівці – Хотин, – розповідає Олег. – Під час аварії машина дуже розбилася, а я потрапив до лікарні. Вантажівка “Колосу” була застрахована в “Українській пожежно-страховій компанії”. У такому випадку мені, як потерпілій особі, повинні були виплатити страхову компенсацію за пошкоджену машину. Сума збитків становила сім тисяч гривень. Але майже рік тривав судовий процес. Зрештою, 25 червня суд визнав водія вантажівки винним в аварії. На початку липня подали необхідні документи до страхової компанії. Тут запевнили, що за кілька днів перевірять документи і повідомлять із приводу виплати грошей. Коли за кілька днів зателефонувала дружина, у страховій компанії їй дорікнули, мовляв, цілий рік ішли до нас, а тепер хочете, щоби за два тижні виплатили гроші. Тож нині з виплатами тягнуть вже два місяці.
Після втручання редакції Олегу Романюку пояснили, що для виплати грошей не вистачає одного документа.
– У рішенні суду зазначено, хто керував вантажівкою, але не зазначено назву фірми, – коментує директор обласного управління “Української пожежно-страхової компанії” Аристія Біленька. – У даному випадку не допрацював суд, а люди не проконтролювали цей момент. Тому постанова не могла бути приводом для виплат. Потерпілий уже привіз пояснення слідчого, де вказано назву фірми, тож знову перевіримо документи, і лише тоді буде з’ясовано ситуацію з виплатами.
Людмила ОСАДЧУК
Коментар фахівця
Олександра МІРЧУК, адвокат:
У Цивільному кодексі чітко зазначено умови страхування, терміни виплати та суми. Якщо договором не передбачено терміни виплати, є стаття 530 Цивільного Кодексу України, де зазначено про відповідальність щодо виконання зобов’язань. Йдеться про те, що якщо у самому договорі не зазначено настання обов’язку виплати, то за законодавчою постановою його здійснюють у семиденний термін із моменту, коли особа звернулася за виконанням зобов’язання.
Але незважаючи на це, до мене часто звертаються люди, які хочуть з’ясувати причину затриманням терміну страхової виплати. Тож найболючіше місце страхування – це те, що страховик заздалегідь не зазначає у договорі, за який час виплатить суму. А саме на це потрібно звертати увагу. Якщо за сім днів виплата не здійснюється, людина має право звернутися до суду за захистом своїх прав.
Якщо ж страхова компанія відмовляється виплачувати страхові гроші, вона повинна надати свою відмову у письмовому вигляді.
Щодо оцінювання вартості збитків, то страхова компанія повинна надавати послуги автоексперта, який не залежать від думки страхової компанії. Якщо людина не погоджується з його думкою, вона може замовити окремо експерта.
У страхуванні є ще один важливий момент. Обов’язкове цивільне страхування автотранспорту передбачає страхування “третіх осіб”, тобто виплати після аварії виплачують потерпілим. Щоби при аварії страховку виплатили і власнику автомобіля, і потерпілому, крім цивільного страхування, потрібне і страхування власного майна.
Тож я би радила при укладенні договору проконсультуватися з фахівцем, щоби з’ясувати, чи підходять умови страхування.
18-09-2008, 10:15
0
2 162
