22 січня відзначають День соборності України – річницю Акта возз’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, проголошеного 1919 року. Того дня народи двох українських держав, утворених після розпаду Російської та Австро-Угорської імперій, задекларували своє бажання жити в єдиній Україні.
Офіційно в Україні День соборності відзначали з 1999 року. Однак найяскравішим стало святкування 1990 року, коли близько мільйона людей створило "живий ланцюг" між Києвом і Львовом як символ духовної єдності людей східних і західних земель України.
Останнім часом українські громадські організації створюють символічні "ланцюги єднання" у Києві на мосту Патона через Дніпро, символізуючи єднання двох частин України.
З 1999 року проводять й офіційні святкування, в яких беруть участь керівники різних рівнів.
Але 30 грудня 2011 року, згідно з указу Президента України Віктора Януковича, День соборності скасували (нібито за зверненнями громадських організацій), натомість встановили День соборності та свободи України (з 2005 року День свободи відзначали 22 листопада і він був присвячений подіям Помаранчевої революції).
– У 1990 році цей день ще не був святом, сотні тисяч людей у такий спосіб висловили своє сподівання на краще майбутнє, – каже голова товариства "Український народний дім" Володимир СТАРИК. – Можливо, сподівання були ілюзорними, але щирими. Нині це зовсім інше свято – свято влади з об’єднання територій, якими вона опанувала. На жаль, ця влада не українська, вона роз’єднує народ. А День соборності мав би бути днем єдності українського народу незалежно від етнічного походження, святом усвідомлення того, що ми – на Буковині, в Одесі чи Донецьку – однакові. Він стане святом тоді, коли всі сприйматимуть Україну як свою державу або, принаймні, не ставитимуться до неї вороже. (Ігор Довгань)
Ігор БУРКУТ, історик:
– Після розпаду імперії Романових і монархії Габсбургів українці створили дві держави УНР і ЗУНР, які одразу опинилися у складній ситуації і вели боротьбу за існування. ЗУНР звернулася за допомогою до УНР, і 22 січня 1919 року на Софійському майдані у Києві проголосили Акт злуки в єдину державу.
Українці, які жили з обох боків Збруча, усвідомили свою єдність. Але проголосити об’єднання виявилося простіше, ніж реалізувати насправді – ЗУНР не витримала натиску поляків, а Петлюра був змушений шукати союзників у боротьбі проти більшовиків і білогвардійців і віддав Польщі Західну Україну. Таким чином єдина українська держава формально проіснувала лише кілька місяців. Однак вважаю, що святкувати цей день треба, адже від засвідчив бажання українців жити в єдиній державі.
