Ігор Кухарчук, голова правління Центру захисту приватних підприємців
Нині дедалі більше говорять про переваги автономного опалення і про те, що сумнозвісна заборона Кабміну на його встановлення порушує чинне законодавство. Автономне опалення впроваджують двома шляхами: нелегально і шляхом ігнорування чинних законів. Держава ж не дуже поспішає врегулювати це. Така ситуація виникла у райцентрі Сторожинець. Доки вирішували, що робити з підприємством-банкрутом "Міська тепломережа", життя внесло корективи. Одна частина споживачів самовільно відключилася від централізованого теплопостачання. Друга встановлювала індивідуальне опалення, намагаючись офіційно отримати дозвіл. Треті – малозабезпечені, найбільш вразливі – залишалися в очікуванні. Опалювальний сезон невпинно наближався, потрібно було оперативно реагувати. Пішли в хід одноденний заробіток держслужбовців, домовленості з надавачами послуг, співпраця районної та міської влади. І на початок опалювального сезону практично всі мешканці були забезпечені теплом. Час покаже переваги і недоліки вирішення проблеми. Але хто хоче щось робити – шукає можливості, хто не хоче – шукає причини.
Така ж проблема тепла назріває нині в місті Чернівці. Тому владі вже потрібно починати її вирішувати. Тільки масштаби будуть значно більші. І жодної "риби" (одно-, дводенних заробітків) не вистачить, щоб нагодувати усіх "голодних". Люди мають отримати вудочку, за допомогою якої вони рибалитимуть. Вудочку, (читайте "індивідуальне опалення") пропонують чернівчанам за умови створення ОСББ (об’єднань співвласників багатоповерхових будинків). Та в інструкції до їхнього створення немає жодного слова про участь держави в діяльності об’єднань. Багато будинків потребують капітального ремонту, шатрових дахів, заміни вікон, дверей, електропроводки, систем водовідведення і каналізації. То чому б державі не запропонувати мешканцям дольову участь? Наприклад, тим, хто створить об’єднання вже нині, – 80% відшкодування витрат державою, а 20% – мешканцями. А тим, хто зробить це наступного року, співвідношення 70/30, ще через рік – 60/40 і так до рівня 40/60. Подібний підхід був би справедливим. Необхідно також створити резервний фонд коштів, який у майбутньому використовуватимуть для потреб малозабезпечених мешканців громади.
Про діяльність влади кожен громадянин судить з того, наскільки комфортно і захищено почувається в суспільстві він особисто. Досвід вирішення проблеми в Сторожинці вартий того, щоб його вивчили і поширили на інші регіони.
