Кандидат наук, доцент "Львівської політехніки" Богдан Стасюк зібрав і виклав у facebook інформацію про 31 політрепресованого в Україні. Тут як відомі люди – Тимошенко, Луценко, так і прізвища широкому загалу не знайомі. Пан Богдан продовжує збирати інформацію і гадає, що список суттєво збільшиться.
- Що спонукало вас почати збирати інформацію про політрепресованих?
- Знайомі закордоном запитували мене про ситуацію в Україні і цікавилися чи насправді у нас є політв’язні. Я відповів, що є, але жодного підтвердження в Інтернеті знайти не зміг. Тому і взявся складати список. Раніше були складені списки націоналістів, тобто постраждалих від режиму хлопців зі "Свободи", "Тризуба". А я хотів показати, що є й інші категорії політрепресованих.
- Читала, що ваш перелік більший, ніж нині є в Білорусі?
- Це не зовсім так. В Білорусі реально 20 людей сидять у в’язниці. А в моєму списку є і прізвища людей, які сидять, і проти яких порушено кримінальні справи і ті, які перебувають у розшуку. Тобто можна сказати, що це не політв’язні, а політрепресовані. Їхні справи на різних етапах. Коли закінчу роботу над списком, тоді можна буде насправді порівняти з Білоруссю.
- Тобто список не остаточний, він буде збільшуватися?
- Буде збільшуватися однозначно. Просто не встигаю все відслідковувати. Але гадаю, що перелік зросте до 40-50 осіб. Не менше.
- За що переважно переслідують?
- Є три групи. Перша - націоналісти, які підривають пам’ятники, відпилюють носи… Вони борються за історичну правду і за це страждають. Друга група – це політична опозиція до режиму. Тобто люди, які страждають за протистояння конкретним олігархічним групам. Наприклад, виступили групи Фірташа чи групи Колеснікова… І третя група – люди, які постраждали за економічні вимоги, тобто вимагали нормальних умов для ведення бізнесу чи цивілізованих податків. Вони політичних вимог не висували, але також потерпають. Тому. Вважаю, їх теж можна вважати політрепресованими.
- Якою була реакція, коли ви оприлюднили список у "Фейсбуці"?
- Навіть я був шокований, оскільки не сподівався, що вийде так багато людей. Насправді на слуху прізвища кількох репресованих. І створюється ілюзія, що тільки їх переслідують, а загалом все більш-менш нормально. А коли перебрати всю інформацію, то виходить, що фактів переслідувань десятки. А це вже серйозно.
Україна стає на один рівень з Білоруссю.
