Край, де найкраще виживати

За версією тижневика "Коментарі", Чернівецька область має ледь не найкращі статистичні показники в Україні й увійшла до трійки лідерів.

Чернівці від 2008 року посідають найвищі місця у різних національних рейтингах комфортності для проживання. Аналізи, щоправда, роблять на підставі офіційної статистики, наданої місцевими владними органами та управліннями статистики.

Буковину, наприклад, у статистичні лідери вивели найменша заборгованість із зарплати, найчистіше повітря, незначний борг населення за компослуги, незначне скорочення кількості робочих місць та високий рівень народжуваності. Оцінюють також кількість збудованого та проданого житла.

Серед недоліків Буковини – низький темп розвитку роздрібної торгівлі й те, що значна кількість працівників в області отримує мінімальні зарплати (тобто фактично працюють у тіні або напівтіні).

"Таблетки від тиску – 68 гривень. Змушена стояти і торгувати"

Пенсіонерка Марія Дмитрук зі Сторожинецького району про таку статистику чує вперше. Не знає, чи радіти високому рейтингу області, бо заробляє на ліки, продаючи полуницю з городу.

– Дорога подорожчала удвічі, – підносить руки догори Марія Дмитрук. – Чула, що це розпорядження Папієва. Пенсії маю тисячу. Часник продаю по гривні за голівку.

До Чернівців жінці їхати 30 кілометрів. Дорога туди і назад обходиться їй у 18 гривень. Із собою привезла п’ять кілограмів полуниці. Три вже продала, а ще два не йдуть.

– Сільську працю не цінують. Якби не було городу, не вижила б. Заплатити за світло, телефон та газ і нічого не продати – неможливо. А ліки? Купила натирання, купила укол. Таблетки від тиску – 68 гривень. Змушена стояти і торгувати. Хто нічого не робить – нехай помирає вже. Тримаю свиню. Мою кукурудзу всю з’їла, я купила ще три центнери по 235 гривень, – каже пані Марія. – Вона й те з’їла, а тепер я її продати не можу. Бо такі гроші пропонують, що мені не повернеться навіть те, що я витратила. 650 гривень дала за порося, корми, а поробити біля того? Думала, що буде якийсь заробіток. Ай, ні до чого то... Якби дали добавку до пенсії, а ціни не підвищували, було б легше.

Підходить чоловік, пропонує сторгуватися за 10 гривень. Жінка категорична: тільки по 15 гривень за полуницю.

Область тримається на підприємцях
і заробітчанах

Фахівці ж кажуть, що насправді область на своїх горбах тягнуть підприємці та заробітчани.

– Люди в нас підприємливі, кордони близько, заробітчани повертаються із досвідом, що підсилює традиційні напрямки підприємництва, – розповідає директор Чернівецького бізнес-центру Марія ПОРЧУК. – Також немає великих виробництв, що сприяє розвитку малих підприємств. Це заслуга людей, історії, безвиході та підприємливості, яку вони породили. Створення нових робочих місць у малих містах, селах та в Чернівцях є великою проблемою. Статистика із безробіття не може назвати точні дані, бо є багато чинників, які не дають людям зареєструватися. Картина дуже змазується грошовими потоками із-за кордону. Потрібно, щоб ці гроші використовували для створення малого бізнесу в області. А ці процеси нині відбуваються не завдяки чомусь, а попри все. Бо в нас тенденція така: спочатку будують хати, потім вчаться діти, а коли діти вивчаються – потрібно думати, де б їм влаштуватися працювати. Також необхідно зміщувати наголос з обласного центру на менші міста, про які зараз всі мовчать. Там кому ближче до Чернівців – усі дістаються на роботу в обласний центр. Усі інші живуть за рахунок батьків, які за кордоном. Подібним рейтингам треба віддати належне, бо вони привертають увагу до певних питань. Але слід розуміти, що вони досить суб’єктивні.

– Гадаю, якщо в нас і є певний рівень для проживання, то це не завдяки місцевій владі, – вважає політолог Ігор БАБЮК. – У нас більш-менш розвинене підприємництво. Так званого середнього класу на Буковині трохи більше, ніж в інших областях. Про це говорить хоча б рівень хабарів, які з них вимагають. Основна заслуга комфортності і розвиненості належить бізнесменам, підприємцям, які починають цінувати клієнта, бізнес і не хочуть виїжджати за кордон. Я переконаний, що саме завдяки приватному сектору в нас високий рівень проживання і добробуту. Люди самі себе забезпечують і не сподіваються на владу. Найбільше вкладають у сервіс: фестивалі, туристичну галузь. Наприклад, Львів дуже пішов вперед за торговими та розважальними закладами, а Чернівці від нього не відстають і теж починають розкручувати цей спектр. Коли бізнес починає працювати на туристів, це дає свої результати. Але добре було б, якби для цього надали ще нормальну податкову базу та умови. Нині, наприклад, я перебуваю в Кіровограді. Це – Чернівці 1990-х років. Якби у Чернівцях були такі можливості, як тут, бізнес розвивався б ще краще. Наприклад, серед міста протікає повільна річка, але жоден бізнесмен не використовує ці можливості. Ні катамаранів, ні літніх майданчиків. Хоча за станом доріг Буковина відстала набагато.
Михайло Салітра