Проект громадського моніторингу політичних обіцянок "Владометр" презентував у Чернівцях 17 серпня журналіст, редактор сайту "Історична правда" Вахтанг Кіпіані.
Про те, що заважає українським політикам виконувати свої обіцянки та як громада може змусити їх працювати, – у розмові з кореспондентом "МБ".
Майже всі обіцянки реальні, але їхнє виконання затягують
– Хто з українських політиків найбільший брехун?
– На проміжному етапі такими є президент Віктор Янукович та прем’єр-міністр Микола Азаров. Вони мають найбільшу кількість виконаних та невиконаних обіцянок. Але одна річ, коли політик виконує три обіцянки із десяти, а Янукович виконує 15 обіцянок із 200. Проте політики такого рангу мають час на виконання своїх обіцянок.
– Чи є політики, які виконують свої обіцянки?
– Тільки ті, у кого їх дуже мало. Такі політики трапляються на місцевому рівні. Ми впіймали дві обіцянки політика, одну з них він виконав – виходить, що він виконав половину. Чим більший рівень публічності у людини, тим більше вона має обіцянок у роботі. Наприклад, Тігіпко займається пенсійною реформою. Його обіцянки суспільство тримає під контролем. А ось Колесников не дає обіцянки – він будує до Євро-2012.
– Наскільки реальні обіцянки політиків і які зовсім смішні?
– На сайті зафіксовано понад 2,7 тисячі обіцянок. 90 відсотків із них реальні, адже стосуються визначених повноважень політиків – від сільського голови до президента. Приблизно сотня обіцянок дивна, адже не стосуються повноважень. Наприклад, мер Тернополя пообіцяв створити духовну раду, щоб об’єднати всі конфесії. "Свобода" обіцяла зустріти "Русское единство" з боксером і побити їх. Азаров пообіцяв не годувати народ казками. Янукович пообіцяв набити морду мерові Херсона. А мер Херсона пообіцяв не перекривати дороги, коли приїде Янукович.
"Цирку в українській політиці хочуть самі люди"
– Чи реагує суспільство на моніторинг обіцянок політиків?
– У суспільства дивна реакція. Воно не реагує на відверті виклики, наприклад, на арешт Юлії Тимошенко. Ця подія мала би вивести на вулиці бодай десятки, а то й мільйони її прихильників. Суспільство в апатії. Але це не заважає сприймати наш проект політологам, громадським активістам, журналістам.
– Погрози були?
– Жодних. Мало політиків звернули увагу на проект і просили моніторити їхні обіцянки. Мери кількох міст виходили на нас. Народний депутат Леся Оробець писала про наш проект у своєму блозі. А нардеп Ігор Кріль встановив кнопку на закарпатському сайті.
– Що заважає політикам дотримуватися обіцянок?
– Суспільство не відчуває потреби контролю. Громадяни не усвідомлюють, що політики витрачають їхні кошти на виконання своїх обіцянок. Наші люди думають так: усі вони брешуть, але треба обрати найгарнішого брехуна. Верховну Раду сприймають як цирк, але думають: о, порозважайте нас ще. Цирку в українській політиці хочуть самі люди, бо не вимагають дотримання обіцянок.
"Можливо, буковинські політики – просто балакуни"
– Як оцінюєте рівень буковинської політики?
– З огляду на результати моніторингу на сайті буковинські політики – найбільші обіцяльники. Адже найбільше в Україні обіцянок зафіксовано саме у Чернівецькій області. Гадаю, це добре. Адже це свідчить про відкритість влади, яка не приховує свої наміри. Можливо, буковинські політики – просто балакуни, але тоді вони дають більше критеріїв для оцінки своєї роботи.
– Як навчити людей вирізняти брехунів у політиці?
– Людям потрібно пояснювати, що ось цей депутат працює нормально, а цей – погано. Цей за час роботи у парламенті став мільярдером, а інший вніс 35 законопроектів, 20 із яких прийняли. Цей заробив на "Мерседес", а той, як прийшов в одному костюмі до Ради, так у ньому і вийшов з неї.
– У якому стані перебуває нині українська політика?
– Стан поганий, депресивний і не дуже оптимістичний. Політиками національного рівня у нашій країні не задоволений ніхто. Але наступним кроком суспільства має бути висування інших лідерів. Нині існує потреба перезавантаження. Але покращення української політики – у руках самих людей.
Ольга ГНІДАН
З ДОСЬЄ "МБ"
Вахтанг Кіпіані – журналіст, редактор сайтів "Владометр"
та "Історична правда".
Народився 1 квітня 1971 року в Тбілісі.
Закінчив історичний факультет Миколаївського державного педагогічного інституту.
Проживає у Києві. Одружений, має дочку та двох синів.
Був головним редактором тижневика "Фокус", шеф-редактором проекту "Великі українці" на телеканалі "Інтер", заступником головного редактора телеканалу "ТВі".
