Показовим і вибірковим порушенням кримінальних справ, затриманням і арештами екс-чиновників уряду Юлії Тимошенко нинішня влада намагається послабити опозицію і відволікти увагу людей від непопулярних реформ. Невдоволення українців нинішнім керівництвом країни зростає, а переслідування чинною владою своїх попередників може стати негативною політичною традицією України. Про те, чому відбуваються такі події і які вони матимуть наслідки для країни та її іміджу за кордоном, ми спілкуємося з директором політико-правових програм Центру Разумкова Юрієм ЯКИМЕНКОМ.

Законодавство застосовують за політичною ознакою

– Чому полювання на посадовців попередньої владної команди почалося тільки останнім часом?

– Насправді прелюдія до цих подій почалася раніше. Новообраний президент і новостворена коаліція почали з того, що розповідали, якими провальними і катастрофічними були останні п’ять років і який їм залишився важкий спадок. А причина – діяльність попередньої владної команди і зокрема уряду Юлії Тимошенко. Тепер потрібно обгрунтувати певні свої недопрацювання і те, чому не вдається виконати передвиборчі обіцянки. І чи їх взагалі серйозно сприймають, як, наприклад, "покращення життя вже сьогодні". Навпаки, відбувається погіршення соціально-економічної ситуації і погіршення ставлення до нової влади. І це потрібно виправдати посиланням на дії влади попередньої. Відповідно потрібно довести факти зловживань реальних чи уявних.

– Чи можна затримання й арешти екс-чиновників уряду Юлії Тимошенко назвати політичними репресіями?

– Можна говорити про два боки цього питання. З одного боку, можливі факти порушень закону і перевищення своїх посадових повноважень тими чи іншими чиновниками, які працювали в попередній владній команді. Але з іншого боку, ми бачимо, що насамперед порушення кримінальних справ стосується представників попереднього уряду. По-перше, кількість затриманих серед них є найбільшою. По-друге, стосується тих справ, в яких так чи інакше були зачеплені інтереси політиків чи бізнесменів, пов’язаних із новою владною командою. По-третє, іноді для порушення кримінальних справ чи для обрання санкцій, пов’язаних із позбавленням волі, обирають приводи, неадекватні тим засобам, які вживають. І це все можна розглядати як політичну складову. В принципі можна говорити про те, що законодавство застосовують вибірково, за політичною ознакою. І насамперед до тих, хто пов’язаний із попередньою владною командою.

Переслідування можуть стати поганою традицією

– Які наслідки тепер і в майбутньому матиме застосовування владою законодавства ось так вибірково?

– Із внутрішньополітичної точки зору, послаблюються організаційні та публічні можливості опозиції. Але тим самим влада дає підстави прихильникам опозиційних сил для активізації протестних настроїв щодо себе. Всі ми бачимо, що дії влади дедалі менше сприймає населення. Є негативні соціально-економічні наслідки: підвищення цін, тарифів тощо, і на цьому тлі відбуваються утиски опозиційних політичних сил.

– Тобто влада прагне відволікти увагу людей від непопулярних реформ?

– Так. Це може відволікти увагу, з одного боку. Але з іншого, принаймні у частини суспільства є спротив і до дій влади, і до її політики загалом. Тобто це сприяє зростанню протестних настроїв. З точки зору зовнішньополітичного іміджу, ми також уже бачимо наслідки. Судячи із заяв окремих іноземних країн і представників європейських інститутів, події в Україні сприймають негативно. Вони суперечать деклараціям керівництва країни щодо нашої послідовної прихильності принципам демократії, прав людини, верховенства права тощо.

– Але "помаранчева" влада теж починала з того, що викривала своїх попередників…

– Так, але масштаби були зовсім іншими. Потрібно виходити з характеру нинішньої влади. Їхні дії будуть більш послідовними і жорсткішими стосовно своїх попередників. Кримінальні справи, очевидно, доведуть до суду. Що буде потім, якими будуть судові рішення – це вже інше питання. Загалом кожна дія має своє продовження. Якщо цю негативну практику переслідувань представників попередньої владної команди розглядати з точки зору спадковості, то вона може стати нашою політичною традицією. І наступна влада вдаватиметься до тих же методів, до яких вдавалася попередня.
Марина Карасьова