Мешканці села Розтоки Марії Микитюк у лютому виповниться 102 роки. Незважаючи на поважний вік, бабуся з нетерпінням чекала на прихід гостей із виборчою скринькою. Розповіла, що це для того, щоби проголосувати за онука, який балотувався до районної ради.
Згідно з давньою гуцульською традицією, споконвіку першими тут голосували старожили. Ця традиція збереглася й досі. Тож бабуся Марія відкрила естафету виборів у селі. Ще зрання до оселі довгожительки прийшли члени дільничної комісії. Оскільки у бабусі Марії поганий зір, позначки у бюлетенях робила її онука Василина.
– Бачу, на жаль, лише тіні, – каже Марія Микитюк. – Проте навіть, якби бачила, то не змогла би розібратися в усій тій писанині без допомоги рідних, бо неписьменна.
Пам’ять у Марії Данилівни, незважаючи на поважний вік, чудова.
Марія Микитюк каже, що не надає великого значення тому, за кого голосуватиме.
– Проте вибір свій робити треба, – зауважила бабуся. – Це дуже відповідально.
Таємниці довголіття Марії Данилівни Микитюк ніхто не знає, але в онуків є свої версії.
– Ми думаємо, що секрет довголіття нашої бабусі – в її раціоні. Вона завжди намагалася їсти свіжозварену їжу, – кажуть. – Вживає м’ясо, полюбляє молочні продукти.
Урну з бюлетенями несли десятки кілометрів
Кореспондент "МБ" побувала на виборчій дільниці в одному з найбільших сіл Путильського району – Розтоках.
До стареньких та немічних горян бюлетені з урнами носили члени дільничної комісії. Їм довелося долати по декілька кілометрів від однієї хати до іншої, що розташовані на високогір’ях. Зокрема у Розтоках члени комісії створили три групи, які мали відвідати таких людей. Члени комісії Петро Бурак, Юрій Крижанівський та Анатолій Томнюк мали обійти 58 обійсть. Там, де можливо, їхали машиною, далі – йшли пішки.
– Багато часу забирає дорога. Також затягується процедура голосування через велику кількість бюлетенів та кандидатів у списках, – розповів один із членів комісії.
На дільницю ж у Розтоках прийшли майже всі виборці – приблизно тисяча. Люди почали йти ще з 07.00. Це здебільшого пенсіонери, які, проголосувавши, прямували до церкви.
– Чекаю покращення життя після цих виборів, – каже мешканець села Власій Джуряк. – Уряд каже багато слів, а на ділі нічого не видно. І на ринку, і в магазинах триває подорожчання продуктів. А майбутній сільський голова має бути господарем. Для початку – це господар у власному домі. Тоді й у селі він порядок наведе.
– Було би добре, щоб у селі відремонтували дороги та добудували мости. А ще – навели лад у лісі. Треба, щоб менше крали, – вважає подружжя Дмитра та Марії Журавців.
"Раніше під час виборів влаштовували танці"
Мешканка села Ганна Пасарюк розповіла, що раніше виборчий процес відбувався у селі по-іншому. Дільницю відкривали ще до світання. А музики грали гуцульські мелодії.
– Музиканти грали на скрипці, трубі та сопілці. А хто з виборців хотів, танцював та співав, – каже Ганна Пасарюк. – Крім того, на території дільниці відкривали буфет (зараз кажуть – бар). Люди пригощалися та випивали трохи оковитої.
Першим у горах мало проголосувати найстарше подружжя. Це вважали виявом поваги до старшого покоління. Ця традиція збереглася і досі – першими голосують старожили.
Марина КОРПАН
