Михайло Папієв: «У нас грандіозних і непотрібних об’єктів будують велику кількість»

В інтерв’ю кореспондентові "МБ" голова Чернівецької ОДА Михайло Папієв розповів, чому повінь щоразу спричиняє такі серйозні наслідки на Буковині, як фінансується відновлення інфраструктури, а також про велику кількість грандіозних, але непотрібних соціальних об’єктів, будівництво яких розпочали за попередньої влади.

"У держави ніколи не вистачить грошей на покриття чиєїсь безгосподарності"

– Михайле Миколайовичу, в області працювали ревізори головКРУ. Які результати перевірки, зокрема щодо використання коштів на ліквідацію наслідків повені 2008 року?

– Остаточних висновків ГоловКРУ в нас ще немає. Але ви знаєте, що за рішенням суду для двох посадових осіб (начальника управління капітального будівництва і першого заступника начальника Головного управління регіонального розвитку) вже визначено запобіжний засіб – утримання під вартою. Триває слідство, і ми не втручаємося в його перебіг. Це норма законодавства, тому давайте дочекаємося остаточних висновків. Попередня інформація, яку надало мені Головне контрольно-ревізійне управління України, дає підстави казати, що це не останні кримінальні справи щодо неналежного використання коштів і не за цільовим призначенням.

– Ви неодноразово заявляли, що жодного з 55 мостів, зруйнованих повінню 2008 року, в області не збудували…

– Давайте розрізняти поняття і вдаватися до офіційних даних. Жодного з 55 мостів не введено в експлуатацію – і це факт. Така сама ситуація з берегоукріпленням, є питання щодо збудованих після повені 2008 року мостів, які було знищено вже цього року. Наприклад, у Сучевенах три мости збудували, і цьогорічною повінню їх зруйновано. Працює комісія, яка має визначити, чи там є помилка проектантів, чи підрядників-будівельників. Або ж насправді була така стихія, що мости зруйновано з об’єктивних причин. А загалом хочу висловити своє власне бачення причин – чому під час повеней ми постійно маємо такі величезні збитки. По-перше, вибірка гравію з наших річок. Жодного дозволу на вибірку гравію в області немає. Перевірки міліції й екологічної інспекції за останні два місяці зафіксували приблизно 500 вантажних автомобілів, які вивозили гравій. За дослідженнями науковців, дно наших річок на 2,5 метра стало нижче, ніж було 20 років тому. Мене дуже дивує ставлення людей до природи Буковини, і я визначаю його як зухвало варварське. По-друге, вирубування лісів, яке здійснюють без будь-яких дозволів попри населені пункти, дороги і річки. До того ж, після рубок нечисті на руку підприємці не прибирають ділянки, і, щойно піде дощ, всі гілки, колоди, все сміття зносить вода у річки. Вони і перекривають опори мостів, утворюючи штучні дамби, затори. Фактично не велика вода руйнує мости, а безгосподарна діяльність людей. Зараз я дав доручення перевірити пилорами. Їх в області величезна кількість, вони ніде не зареєстровані, більшість із них розташовані біля річок, і відходи потрапляють у воду. Так бути не повинно. І ми наведемо порядок і щодо розчищення русел річок, і щодо вирубування лісів, і щодо вибірки гравію… Але хочу звернутися і до органів місцевого самоврядування. В межах населених пунктів роботи, зокрема з розчищення канав, копання шанців, підтримки дренажних систем, мають виконувати територіальні громади. У держави ніколи не вистачить грошей із державного бюджету на покриття чиєїсь безгосподарності і постійно відбудовувати зруйновані мости, дороги і гідроспоруди.

"Мене не цікавить, якого політичного "кольору" людина"

– Якщо значну частину коштів на відновлювальні роботи за попередньої влади розікрали, то одним з основних замовників робіт було Головне управління регіонального розвитку, архітектури та інфраструктури ОДА. Як ви ставитеся до того, що тодішній керівник управління Олександр Лієв 12 серпня отримав партійний квиток Партії регіонів?

– Ви намагаєтеся перевести розмову в політичне русло… Є Конституція України і потрібно навчитися жити відповідно до неї. Є права людини, є, зрештою, презумпція невинуватості. Наскільки мені відомо, нині немає жодного рішення суду, яке би підтвердило причетність названого вами посадовця до розкрадання коштів. Злочинцем людину може назвати лише суд. Давайте дочекаємося результатів слідства. Чинна влада оцінює діяльність тих чи інших посадових осіб не в контексті їхньої партійності. Ви, мабуть, знаєте, що не так давно порушено кримінальну справу щодо депутата від Партії регіонів у Кельменецькому районі, яка, на думку правоохоронців, порушила закон. Якщо суд визнає її провину, відповідатиме згідно із законом. Ми нікого не переслідуємо за партійними ознаками. Мене не цікавить, якого політичного "кольору" людина. Якщо порушив закон, заліз у державну кишеню, маєш відповісти перед законом і людьми.

– Під час урочистостей із нагоди 70-річчя утворення області Прем’єр-міністр України Микола Азаров пообіцяв, що всі об’єкти, зруйновані повінню 2008 року, буде відновлено. Можете розповісти, які роботи розпочнуть, наприклад, цього року? І скільки на це заплановано виділити коштів?

– Не можна нині, не беручи власних зобов’язань, постійно просити і навіть вимагати кошти в центру, нібито нам хтось винен. Якщо об’єктивно проаналізувати, на 90% у наслідках повені винні самі жителі Чернівецької області, господарюючі суб’єкти, так звані підприємці. Нам потрібно просити в Києва на ліквідацію наслідків повені 2008 року ще 373 мільйони гривень. Це практично співмірна сума з надходженнями до бюджетів усіх рівнів, які збирає Чернівецька область. На ліквідацію наслідків повені вже 2010 року потреба в коштах становить приблизно 600 мільйонів гривень. Тобто на весь комплекс робіт, які ми зобов’язалися виконати, потрібно майже мільярд гривень. Гадаю, нашій області немає на що нарікати. Після мого звернення до Кабінету Міністрів України ми отримали кошти в повному обсязі, які були необхідні на невідкладні роботи. Область отримала понад 50% коштів, які передбачено відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів на остаточні розрахунки з громадянами за втрачене майно. До 70-річчя області, попри нинішню складну бюджетну ситуацію, ми отримали 19 мільйонів гривень на завершення будівництва шкіл, дитячих дошкільних установ, лікарень. Чернівецькій області виділено 92 мільйони зі стабілізаційного фонду. Для порівняння – Івано-Франківській області виділили 16 мільйонів гривень, іншим сусіднім областям – по 12-13 мільйонів. Окрім того, ми змогли залучити достатню суму коштів на благодійний рахунок. Я особисто звертався до своїх друзів, колег, і нині на благодійному рахунку є 13,59 мільйона гривень. Наш земляк Дмитро Фірташ, коли я розповів йому про нашу біду, переказав на благодійний рахунок мільйон євро. Гадаю, це вчинок, який заслуговує на повагу і вдячність. А відновлення зруйнованих стихією об’єктів після цьогорічної повені й повені 2008 року нині триває. Фінансування здійснюють поетапно, кошти не розпиляються на всі об’єкти відразу, а концентруються.

"Та за такі гроші будують об’єкти в центрі Києва"

– Чи розпочали роботи в Маршинцях, адже жителям обіцяли збудувати міст до травня наступного року?

– Так, розпочали. Як і проводять роботи в Горбовій, де також було зруйновано міст. Ми добудуємо всі важливі об’єкти. Але, з іншого боку, давайте проаналізуємо ситуацію навколо Маршинецького моста. Держава має вкласти 165 мільйонів гривень у його будівництво. Цей міст з’єднує два райони, і ним за день проїжджає 30 автомобілів, у тому числі вантажівки, якими несанкціоновано возять гравій. Яка і коли буде окупність цього мосту? Можливо, набагато ефективніше звести там тимчасовий міст за один мільйон гривень. Навіть якщо його знесе повінь, то відновлювати міст за передбачені нині на будівництво капітальної споруди гроші можна 165 разів! І забезпечити таким чином сполучення між цими населеними пунктами на років 400-500 наперед. Мають же бути висновки експертів, виходячи із фінансової ефективності використання бюджетних коштів. Врешті-решт, керуватися треба і здоровим глуздом. Тому ми розпочинаємо кожне нове будівництво зважено і ретельно, враховуючи соціально-демографічну ситуацію в районах.

– Можете навести приклади?

– У нас грандіозних і, водночас, непотрібних об’єктів будують велику кількість. Я приїхав, наприклад, до Кам’яни, де будують школу, і запитав: "Чому не бачу вентиляції?" Мені відповіли, що в проекті вентиляцію не передбачено. Як можна зараз вкладати ще приблизно 20 мільйонів гривень у добудову цього об’єкту з претензійною назвою "школа майбутнього", якщо в класах немає вентиляції? За таке треба відповідати. Інший приклад. Якось навідався до новозбудованої дошкільної дитячої установи в одному із сіл Сторожинецького району, замовником зведення якої було управління капітального будівництва облдержадміністрації. Знаєте, яка вартість одного квадратного метра загальної площі цього дитсадка? Приблизно 800 доларів! Та за такі кошти будують об’єкти в центрі Києва. Це приклади не публічного, непрозорого прийняття рішень. А нині ми опинилися в ситуації, коли змушені добудовувати раніше розпочаті об’єкти, оскільки вже витрачено великі кошти. Виконавча влада області прагне бути максимально відкритою. І бачу наше завдання у відновленні довіри людей до влади. Хоча, за великим рахунком, чесним, совісним треба бути насамперед перед собою, перед своїми дітьми. Нам всім потрібно навчитися жити з розумінням відповідальності.
Марина КАРАСЬОВА