«Якби депутатів було менше, їх легше збирали би на сесії»

Згідно з новим законом про місцеві вибори, депутатів районних у містах рад теж обиратимуть за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою. Тобто половину складу райради обиратимуть за списками від організацій політичних партій у виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами району в місті. А другу половину обиратимуть за мажоритарною системою у виборчих округах, на які поділяється територія району.

Кореспондент "МБ" цікавилася, яка виборча система краща для районних рад.
На думку голови Першотравневої районної ради Юліана ВАНЬЧИЦЬКОГО, вибори депутатів до райрад варто було би проводити за мажоритарною виборчою системою.

– Зараз у складі ради фактично 49 депутатів (одна з політичних сил не представила свого депутата на останнє, 50-те, місце, – ред.). Політичні партії, представлені у раді, наполягатимуть на збереженні такої кількості. Проте для роботи райради і 40 депутатів достатньо, – каже Юліан Антонович. – Склад майбутньої ради визначає сесія теперішньої. Тому я пропонуватиму скоротити кількість мандатів до сорока.

За словами голови, у середньому на сесії збирається до 40 осіб із 49. У повному складі рада збиралася лише на першій сесії, коли обирали голову.

Проте, за спостереженнями депутата Першотравневої райради Володимира СТАРИКА, навіть у такому складі, якого достатньо для кворуму, депутати збираються рідко:

– Фактично районна у місті рада позбавлена реальних повноважень – бюджет району ми не приймаємо, а виконуємо тільки ті статті, які доводить до нас міський бюджет. У такому разі було б доцільніше називатися не радою, а районним виконкомом – одним зі структурних підрозділів міськвиконкому. Якщо говорити про склад ради, то було б ефективніше скоротити кількість депутатів, скажімо, до п’яти – по одному від кожної політичної сили. Бо виходить, що у теперішньому складі ми невідомо для чого збираємося. Власних джерел фінансування райрада не має. Тож у такому вигляді, як зараз, райради не потрібні.

За скорочення кількості депутатів і голова Садгірської районної ради Юрій БУРЕГА:

– Якби депутатів у районній раді стало менше, було б легше збирати їх на сесію. Що ж до змішаної виборчої системи, то мені це нагадує один анекдот. Багатий, розумний, але зовні не дуже привабливий чоловік захотів одружитися з вродливою, але не дуже кмітливою дівчиною. Гадав, що діти у них будуть розумні та гарні. А вийшло навпаки. Тому боюся, що поєднання пропорційної та мажоритарної систем не дасть такого хорошого результату, як того очікують. Але за чистої "мажоритарки" не можна буде контролювати дії та стежити за відповідальністю депутатів, як це є за пропорційної системи, коли депутатів обирають за списками політичних партій.

– У місцевих радах потрібні фахівці. А політичні партії нехай висувають своїх кандидатів на загальноукраїнський рівень, – зауважує Ю. Бурега. 
Ольга ГНІДАН

коментар

Iгор ГАВРАДА,
політолог:

У законі про місцеве самоврядування визначено, в яких межах формуються районні у місті ради – залежно від кількості населення. Наприклад, від 50 до 60 депутатів. Сама рада визначає у цих межах свій кількісний склад. Самостійно зменшити кількість місць рада не може, адже тоді потрібно вносити зміни до закону. Змішана виборча система на виборах до районних у місті рад є компромісом. Адже на позаминулих виборах районні ради обирали за мажоритарною системою, а 2006 року – за пропорційною. Проте "пропорційка" показала свої недоліки. Щоправда, значно цікавіше буде тоді, коли ради оберуть. Можна буде спостерігати міграцію – коли "мажоритарники" схилятимуться на бік тієї чи іншої політичної сили, представленої у райраді".