У неділю, 20 червня, у Польщі відбувся перший тур виборів президента країни. Жоден із кандидатів у президенти Польщі не набрав необхідні 50 відсотків голосів виборців для перемоги в президентській кампанії, а це означає, що четвертого липня відбудеться другий тур президентських виборів.
За підсумками першого туру, лідирує кандидат від правлячої партії "Громадянська платформа", спікер сейму і виконувач обов’язків президента Польщі Броніслав Коморовський. За попередніми даними, за Коморовського проголосували 42 відсотки виборців. Його головного опонента, лідера партії "Право і справедливість" Ярослава Качинського підтримали 35 відсотків електорату.
Прогнозований розрив між кандидатами – фаворитами Броніславом Коморовським і Ярославом Качинським – тринадцять відсотків не справдився. Брат-близнюк покійного президента Леха Качинського наздогнав свого опонента і впритул наблизився до нього.
Спікер сейму і виконувач обов’язків глави держави Броніслав Коморовський показав найкращий результат у західних регіонах країни. Тоді як за Ярoслава Качинського більше голосували на сході. Утім, заручитися підтримкою п’ятдесяти відсотків не вдалося жодному з кандидатів. А тому вони вже почали готуватися до другого туру виборів.
За оцінками політологів, Коморовський є помірно правим, а Ярослав Качинський ультраправим політиком. Обидва – колишні активісти руху "Солідарність".
Третє місце на виборах отримав кандидат від лівих сил Гжегож Наперальскі, який набрав приблизно 14 відсотків голосів виборців. У другому турі основна боротьба розгорнеться за голоси його прихильників.
Коментар
Владислав СТРУТИНСЬКИЙ, голова обласного товариства польської культури
ім. А. Міцкевича, доцент кафедри міжнародних відносин ЧНУ:
– Хто переможе на виборах президента, важко спрогнозувати, адже розрив між претендентами невеликий. Невідомо, як розподіляться голоси інших кандидатів. Однак, незалежно від результатів другого туру, загалом зовнішня політика Польщі та відносини з Україною не зазнають змін. Головна відмінність країн Європи полягає в тому, що в разі зміни президента визначальними є інтереси своєї країни. Якщо задекларовано курс інтеграції до ЄС і НАТО, то він залишається незмінним. Тож зовнішня політика Польщі в будь-якому разі залишиться на 99 відсотків прогнозованою і незмінною. А Україна для Польщі залишається важливим партнером на Сході. (І. Довгань)
