– Схвалюю Харківські угоди, – заявив у середу, 16 червня, у Чернівцях політолог, а віднедавна заступник голови партії "Сильна Україна" Кость БОНДАРЕНКО. – Але б’ю на сполох з приводу захоплення Росією українських об’єктів.
На думку політолога, транснаціональні корпорації з російською "пропискою" захоплюють металургійну галузь та стратегічно важливі об’єкти промисловості, особливо на Сході.
– Але чому я підтримую Харківські угоди? Як історик, розумію, що жодна угода, яку підписують на 25 років, не проіснує й п’яти років, – зауважив Кость Бондаренко.
Бондаренко не пригадує у світовій практиці жодного прецеденту, щоб угоди, підписані на 25 років, діяли.
– Сьогодні ми виграли ціну на газ, – переконаний він. – Що б не говорила опозиція, ми маємо конкретну ціну.
Щодо питання Чорноморського флоту, на думку політолога, Росія розуміє, що Чорноморський флот є "валізою без ручок", яка не виконує стратегічних функцій. Тому в Росії критикують Медведєва, адже президент РФ таким чином здав інтереси країни. Політолог стверджує, що популярною у Росії є карикатура Медведєва, який сидить і думає: "Як так вийшло, що обміняли наш газ на наш флот?"
– Інше питання – є загрози, які лунають з уст Путіна: об’єднання "Газпрому" та "Нафтогазу", об’єднання ядерних циклів України та Росії. З цим потрібно боротися, – вважає експерт.
Не як функціонер "Сильної України", а як політолог, Бондаренко прогнозує, що найближчим часом відносини між Україною та Росією будуть не настільки "райдужними", якими вони є нині.
– Сьогодні багатьма політиками в Україні рухає ейфорія та бажання продемонструвати свою ефективність на противагу попереднім. Дуже швидко ця ейфорія мине – Україна та Росія постануть перед суворою дійсністю, – передбачає аналітик.
На запитання, чому ж відомий політичний експерт проміняв звичне місце роботи на посаду в новій партії, Бондаренко відповів, що настав час визначитися: залишатися стороннім спостерігачем чи перейти до активної діяльності.
– Не секрет, що політика вабила мене давно, – каже політолог. – Я давно зробив би цей крок, але виникало питання: куди? Після Помаранчевої революції утворилося три "помаранчеві" проекти – БЮТ, "Наша Україна" та Партія регіонів. Вони навряд чи могли привабити мене. З Сергієм Тігіпком – давні стосунки. Коли він запропонував мені стати його заступником ще у вересні минулого року, довго думав. Але це та партія, за членство в якій мені не соромно.
(О. Гнідан)
