Минулого тижня Президент Ук­раїни Віктор Янукович презен­тував програму економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава". Серед запропонованих для обговорення питань – реформа медичного обслуговування, системи пенсійного страхування, реформа освіти, системи соціальної підтримки, реформа податкової системи, фінансового сектора, міжбюджетних відносин тощо. У чому полягає суть змін, пояснює секретар регіонального комітету з проведення реформ, заступник голови Чернівецької ОДА Михайло Гайничеру.

 Реформа міжбюджетних відносин

– Є певні недоречності, які заважають нормальному виконанню бюджету області, міста, району, селища та села. Тому одна зі складових реформи – збільшення повноважень місцевих органів влади у використанні бюджетних коштів. Але є й елементи посилення контролю за використанням коштів. Здійснення міжбюджетної реформи означає, що громади зможуть брати участь у будівництві інфраструктурних об’єктів держави. У соціальній сфері хотілося б, щоби швидше запроваджувалася європейська практика, коли будівництво об’єкта фінансується з бюджету вищого рівня та територіальною громадою села, району, області. Європейська практика свідчить, що участь громади у фінансуванні має бути не менше 10%.

 Співпраця з Євросоюзом

– Відповідно до діючих програм між Україною, Румунією та Молдовою є напрямки, за якими можуть подавати проекти як бюджетні установи, так і громадські організації. Від усіх областей, які задіяні у програмі "Україна – Румунія – Молдова", подано 64 проекти. Відповідно до положень ЄС восени будуть прийматися інфраструктурні проекти. Ми підготували чотири проекти, кожен із яких передбачає фінансування до трьох мільйонів євро. Зараз готуємо ще один проект співпраці із Сучавським та Ботошанським повітами Румунії. Проекти між Україною, Румунією та Молдовою стосуються питань облаштування пунктів перетину кордону, із переробки відходів, автоматизованих систем та інженерних споруд на території України з метою попередження надзвичайних ситуацій та інші.

 Реформа медицини

– У бюджеті будуть закладені певні кошти на медичне обслуговування. Коли громадянину знадобляться медичні послуги, йому за квотою буде належати певна сума. Розрахунок формульний – на одну людину. Йдеться про програмні засади, але механізму реалізації поки що немає. Над тим, чи буде реформа з елементами страхової медицини, чи це буде розраховано іншим чином, працюють профільні відомства.

 Реформа освіти

– Один з аспектів – автономія вищих навчальних закладів. За останні 20 років ЧНУ дещо втратив позиції наукового центру, хоча прикладні дослідження здійснюються на фізичному факультеті, в інституті термоелектрики. Будуть запити на наукові дослідження як вітчизняних компаній, так і з країн СНД. Наукова база потребує відновлення, матеріально-технічного забезпечення, кадрового відновлення, якісного менеджменту. Такі завдання вузи Чернівців можуть виконувати у нових умовах, адже починають не з "чистого аркуша".

Коментар

Ігор Мельничук, кандидат історичних наук, доцент кафедри політології та державного управління ЧНУ:

– Найбільш чітко щодо нових ініціатив президента висловився екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник. Він зауважив, що між програмою Януковича та діями влади немає нічого спільного. Програму писали для того, щоби був документ у гарній обкладинці, який можна було б показати МВФ. У нинішнього уряду немає іншого виходу, ніж проводити реформи з малозрозумілими цілями навіть для самих "реформаторів". Інша річ, що реформи ці матимуть відверто антинародний характер, мільйони громадян будуть змушені затягувати паски. Хоча реальної відповідальності за побудову сучасної економічно-ефективної держави правляча верхівка брати на себе не хоче.