Росія багато хоче... Навіть Дністровську ГАЕС

Україна стає васалом Росії, вважає експерт із питань Східної Європи, письменник і публіцист Єжи Помяновський (Польща).

Продовження перебування російського флоту в Криму Єжи Помяновський вважає другорядним – значно вагомішими є економічні поступки.
Представники опозиції після зустрічі президентів у Харкові заявили про те, що Янукович погодився поступитися Росії у низці галузей економіки – енергетиці, в тому числі атомній, літако- і суднобудуванні. А днями Володимир Путін зробив ще одну пропозицію – об’єднати "Газпром" і НАК "Нафтогаз України". З огляду на потужність першого, фактично може йтися лише про поглинання.

– Для Януковича й Азарова є принцип – вони готові ділитися тим, що не встигли захопити їхні олігархи, – прокоментував прем’єр опозиційного уряду Сергій СОБОЛЄВ.

– У поступках України в економічних питаннях є і політична складова, – переконаний завідувач кафедри політології ЧНУ, доктор політичних наук Анатолій КРУГЛАШОВ. – Росія у такий спосіб тісніше прив’язує Україну до себе. Якщо у питанні флоту йшлося про геополітичний контроль, то тепер і про геоекономічний. Перебираючи контроль над тими небагатьма українськими технологічно важливими сферами економіки, Росія отримає ще один важіль впливу на нашу внутрішню й зовнішню політику. У зв’язку з цим однобічна орієнтація на Росію ставить під сумнів здатність нинішньої влади відстоювати українські національні інтереси. Співпраця й кооперація з Росією в багатьох галузях потрібна, але на вигідних для нас умовах. Особливо небезпечний поспіх, із яким українська влада укладає домовленості. Адже всі вони відбуваються без обговорення, аналізу, невідомий їхній зміст.

У пресу потрапляють списки підприємств, на які претендує Росія. До їхнього числа потрапила і Дністровська ГАЕС, яку будують у нашій області.

– Це риторичне питання, хто кращий господар: свій чи іноземець, – пояснює директор Буковинського центру реконструкції та розвитку Ярослав КИРПУШКО. – Адже для добудови тієї ж ГАЕС необхідні значні кошти. То яка різниця, в який спосіб їх залучити – у вигляді кредитів чи зміни власника? Хто ці кошти дасть, з економічної точки зору не так важливо.

– Не треба робити з Росії монстра, бо її потенціал, як свідчать події останніх років, не такий уже й значний, – каже аналітик. – Усе викупити Росія не зможе, а якщо береться, наприклад, добудувати ГАЕС, то хай це зробить. Якщо ж новий власник виявиться неефективним, ринок невдовзі його викине.
Також директор Центру реконструкції та розвитку не бачить загрози збільшення втручання Росії у внутрішні справи України.

– Путіна у нас бояться і без того, – вважає Ярослав Кирпушко. – Нині йому достатньо "гавкнути" по телевізору – і половина України готова все зробити. Гадаю, розмови про загрози для економіки України викликані тим, що деякі наші політики бояться втратити контроль за державними активами, за рахунок яких у їхніх кишенях осідають мільярди доларів. 
Ігор ДОВГАНЬ