Президента Януковича похвалив лідер однієї з наймогутніших країн світу – США. А опозиція оголосила про зраду національних інтересів. А що рішення віддати високозбагачений уран означає для нас?

Для чого уран потрібен?

Коли фізики говорять "високозбагачений", а політики – "бойовий" уран, нефізикові може здатися, що це речовина, яка загрозливо мерехтить і пускає бульбашки у темряві напівзакинутого складу з позначкою радіації і гербом СРСР. Насправді це 75 кілограмів порошку і скрапу чорного кольору, навколо яких – зони охорони. Плюс відеокамери, що цілодобово транслюють картинку в штаб-квартиру МАГАТЕ.

І "високозбагачений" та "бойовий" насправді означає чистий. Поклади урану на планеті величезні. Він є у чотирьох видах відкладень і понад десяти мінералах. Але скрізь – як домішок. Щоб його видобути, треба роздробити руду, промивати її, випаровувати тощо.

Чим він цінний? Саме в урані-235 створюється ланцюгова ядерна реакція, коли ядра діляться у геометричній прогресії. Саме за це його використовують в ядерних реакторах і бомбах.

А є ще уран-238, який планують використовувати у ядерних реакторах майбутнього. Ми – шоста країна у світі за запасами урану. Якщо ми навчимося використовувати його можливості, запитання "Чим платити за газ?" зникне.
"Перехід на новий тип реакторів, у яких використовують не тільки уран-235, а й уран-238, на тисячоліття забезпечить Україні енергонезалежність", – написали в огляді майбутнього ядерної енергетики світила нашої науки Борис Патон, Віктор Бар’яхтар, Олександр Бакай.

Що ми втратимо?

"Отримання високозбагаченого урану – це найбільший виклик для терористичної організації, що прагне створити імпровізовану ядерну бомбу". Так оцінює роль бойового урану Білл ПОТТЕР, один із провідних у світі експертів з ядерної безпеки.

Звісно, повернення до ядерного клубу України, яка позбулася понад 1600 ядерних боєзарядів, – це проблеми не лише технологій. Хто нас туди пустить?! Двері до клубу зачинено, хоча стукають у них десятки країн. Відчинити їх може лише держава зі значним геополітичним і економічним впливом у світі.

Але як стати такою країною, не розвиваючи ядерну фізику, що відкриває небачені можливості в енергетиці, медицині, високих технологіях тощо?

На експерименти, які зараз проводять (точніше сказати – ще якось проводять) у наших інститутах у Харкові, Києві та Севастополі, передання урану-235 прямо не вплине. Але втрату унікального матеріалу важко переоцінити.
"Ви не зможете перевіряти, як, наприклад, поводяться матеріали за умов інтенсивного нейтронного або електромагнітного опромінювання. Тобто ви не зможете відкривати нові властивості матеріалів – від металів до тканин тіла. Ви різко обмежуєте можливості для експериментів зі створення нових видів реакторів", – заявив один з фізиків-атомників.

Ще один факт. Відновити запас урану-235 – навіть для наукових досліджень завдання рівня створити ядерну зброю. Хто це дозволить? Ядерні держави на чолі зі США та Росією обрали курс на концентрацію усіх розробок у себе. Ідея Америки полягає у тому, щоб ядерні реактори створювалися і продавалися централізовано державами-ядерними виробниками.

І ще факт. Отримати дозволи на збагачення урану – надзавдання. Але інше надзавдання – це створити потужності для такого збагачення. Це сотні мільярдів доларів. Значно більше за знижку на російський газ, яку отримала нова влада в обмін на 25 років флоту в Севастополі.

А що здобудемо?

Схвалення з боку США. "Президент Обама привітав рішення України як історичний крок і підтвердження українського лідерства у створенні ядерної безпеки". Це слова зі спільної заяви Барака Обами та Віктора Януковича після зустрічі 12 квітня.

"Американці пообіцяли нам нову установку для дослідів з низькозбагаченим ураном", – заявив "Свідомо" один з учасників засідання РНБО, на якому вирішували, чи віддавати уран. "Причому ми домовилися, що передача буде покрокова – щоб не було обману".

Чи це достатня вигода? Америка понад 10 років домагалася розставання України з ураном-235. 2004-го президент Леонід Кучма теж збирав Раду нацбезпеки з цього приводу. І вирішив відмовити. Аргументи були такими: уран надійно зберігають, він потрібен нам самим для наукових досліджень. Не віддавав уран і Віктор Ющенко.

Аналізуючи цю тему, експерт ядерної безпеки Білл Поттер написав дослідження "Важкі випадки". Ними він назвав Україну з харківським ураном і Білорусь, де в науковому центрі у Соснах зберігають 40 кілограмів бойового урану. Дослідник запропонував вмовляти Україну наступними аргументами: списання державних боргів, постачання ядерного палива, фінансування поїздок та роботи науковців у провідних фізичних центрах.

Що Україна віддала раніше?

222 носії стратегічної зброї (в тому числі 46 міжбалістичних ракет СС24 останнього покоління, розроблених та виготовлених на нашій території) та приблизно 1700 ядерних боєзарядів до них;

кілька сотень тактичних ядерних боєзарядів.