Після інавгурації Віктора Януковича в розпорядженні екс-президента Віктора Ющенка залишиться дача в Конча-Заспі, водії й кухарі, повідомляють столичні ЗМІ.

– Є постанова Кабміну часів Кучми, згідно з якою, за екс-президентом впродовж року зберігається держдача з обслуговуванням, держохорона, а закон України про держслужбу фіксує, що він має право на 85 відсотків посадового окладу зі всіма надбавками, – заявив депутат від Партії регіонів Михайло Папієв.

На прощальній прес-конференції в статусі президента Ющенко виявив бажання залишити із собою державну резиденцію, у якій він зараз мешкає на території Конча-Заспи, повідомила "Українська правда". Відповідаючи на запитання, чи залишить він собі будинок, де проживав як президент, Ющенко сказав: "Як розпорядиться майбутній президент щодо мене – це запитання до нього. Скажуть "на вокзалі" – буду на вокзалі, скажуть "по закону, є таке рішення" – я його прийму".

За даними ЗМІ, за двома попередніми президентами України збереглися дачі, обслуговуючий персонал, транспорт, водії, медичне й санаторно-курортне лікування.

У закритому містечку Конча-Заспа в Ющенка, окрім Кучми й Кравчука, серед сусідів – колишній і нинішній спікери Олександр Мороз і Володимир Литвин, найближчий соратник, екс-прем’єр Юрій Єхануров.

Литвину надали статус малозабезпеченого
Не обділеним залишився й спікер Верховної Ради Володимир Литвин. Так, Віктор Ющенко розпорядився надати Володимиру Литвину пільги щодо оплати на користування житлом, комунальними послугами, газом, електроенергією, телефоном та іншими послугами – це 50-відсоткова знижка від встановлених тарифів.

Відповідне розпорядження чинний глава держави підписав ще 17 травня 2006 року, повідомляє "Українська правда".

Окрім цього, згідно з розпорядженням Ющенка, Володимиру Литвину призначене довічне грошове утримання в розмірі місячного фонду оплати праці голови Верховної Ради. За спікером та його сім’єю збережено побутове (одна покоївка), медичне та санаторно-курортне обслуговування закладами Державного управління справами.

Коментар:
"Українська практика перевищує усе мислиме й немислиме"
Ігор Буркут, політолог, кандидат історичних наук:
– У Союзі був один-єдиний президент – Михайло Горбачов. У сучасній Росії особливих привілеїв він не має. Але за часів свого президентства Горбачов створив фонд свого імені, отримав дуже великі гроші за публікації своїх книжок та лекції, які читає за кордоном. М’яко кажучи, Горбачов – не бідна людина. Якщо взяти керівників Союзу, які носили інші титули, то Ленін не встиг скористатися привілеями. Його посада була – Голова Ради Народних Комісарів, тобто сучасною мовою "прем’єр-міністр". Після того, як Ленін важко захворів і не міг виконувати обов’язки, йому передали конфісковане в московського міського голови царських часів майно – маєток, відомий під назвою "Горки Ленинские". Фактично Ленін перебував на повному державному утриманні. Сталін на пенсію не вийшов – помер, керуючи країною. Микита Хрущов – голова Ради Міністрів СРСР і Перший Секретар ЦК КПРС – після виходу на пенсію отримав велику дачу від держави й фактично користувався повним державним утриманням із невеликим штатом. Леонід Брежнєв на пенсію не вийшов – помер, обіймаючи посаду.

Саме Ленін створив таку соціальну категорію як "номенклатура". Це люди, які повністю перебувають на державному утриманні. Ця практика передалася з радянських часів до України. Просто в Союзі державні діячі не виходили на пенсію, за винятком Микити Хрущова. А більшість виносили "вперед ногами" із Кремля. За часів Союзу номенклатура була на повному утриманні, і ця практика в пострадянських державах утримується. Можна привести приклад сучасної Росії. Коли перший президент Росії Борис Єльцин вийшов на пенсію, він також отримав від держави дуже великі привілеї. Але українська практика державного забезпечення перевищує все мислиме й немислиме. Крім того, пересічні українці не знають, що колишні президенти мають у своїй власності. За винятком одного: коли Леонід Кучма створив фонд "Україна", статутний капітал його оприлюднили. Що в руках у Віктора Ющенка? Офіційної інформації не бачив. А те, що люди розповідають, – лише частина правди. Що він має тут, у Карпатах? Це все на рівні пліток.

Варто зазначити, що сама практика передання в користування державним майном – порочна. У державах західної демократії, де діє "священне" право приватної власності, ніхто й не подумає про такі речі. Чому так було в Союзі? Усю власність держава забрала в колишніх власників. А коли колишню радянську державу почали приватизовувати, відтак і намагалися державну власність зробити приватною. Це процес – порочний. Він рано чи пізно закінчиться. Адже на всіх президентів державної власності не вистачить. Колишнього президента поважати треба.

Зрозуміло, він мусить мати якусь охорону. Але як правило, бідняками президенти зі своєї посади не йдуть, навіть у більш демократичних країнах, ніж Україна, і навіть у постсоціалістичних. Наприклад, колишній президент Польщі Лех Валенса. Перед тим, як стати президентом, він був електриком і ремонтував електрокари на верфі імені Леніна. А зараз це досить заможний поляк. Але він не вимагає чогось зайвого від держави. Поляки також не потерпіли би переділу власності й надання державного майна в руки колишніх президентів.