Буковинському вічу – 91 рік

Третього листопада Буковина відзначила 91-шу річницю Буковинського віча 1918 року – найвизначнішої події в історії українського населення регіону.
У зв’язку з епідемією вірусної інфекції урочистості з нагоди цієї події не відбувалися.
Нагадаємо, 91 рік тому українське населення Буковини заявило про своє бажання жити у складі Української держави.
Історична довідка
Восени 1918 року внаслідок воєнних поразок у війні з країнами Антанти Австро-Угорщина, до складу якої входила Буковина, наближалася до свого розпаду.
На Установчих зборах 18-19 жовтня 1918 року у Львові було створено Західноукраїнську Народну Республіку в складі Східної Галичини, Північної Буковини і північно-східної частини Закарпаття на чолі з Українською Національною Радою.
24 жовтня у Чернівцях створено Український Крайовий комітет як складову частину Української Національної Ради. Цей комітет вирішив скликати третього листопада крайове віче буковинських українців.
У Народному вічі третього листопада 1918 року у Чернівцях узяло участь майже 10 тисяч осіб. З огляду на значну кількість учасників багатолюдні народні зібрання відбувалися на площах та в кількох публічних приміщеннях Чернівців.
Ухвала віча, незважаючи на окупацію краю у листопаді 1918 року Румунією, залишалася чинною й надалі як вагомий акт міжнародного права щодо безсумнівної легітимності входження Північної Буковини до складу ЗУНР і України.
З документів
Повідомлення про ухвалу Крайового віча буковинських українців прилучити австрійську частину української землі до України.
"Кілька тисяч народу зійшлося в неділю 3 падолиста на віче з цілої Буковини. Говорило багато бесідників. Був величавий маніфестаційний похід по вулицях у Чернівцях.
Краєве віче буковинських українців, зібране в Чернівцях дня 3 падолиста 1918 р., стоячи на основі самовизначення народів, рішає:
– Місто Чернівці, відтак політичні повіти Заставна, Кіцмань, Вашківці та Вижниці цілі, а Чернівецький та Серетський повіти за виїмкою громад, вказаних із двох останніх переписів як переважно ромунські; вкінці ті громади Сторожинецького, Радовецького й Кімполунгського повітів, у котрих обі останні переписи виказують українську більшість – творять окрему від ромунської частини краю українську територіальну область.
...Признає за найвищу владу на тій українській області поки що Українську національну раду, утворену на з’їзді мужів довір’я у Львові дня 19 жовтня с.р...
... Рішуче протестує проти посягання чужих народів на тоту суто-українську область, а зокрема проти ухвал ромунського віча з дня 27 жовтня, котре, нехтуючи брутально принцип самоозначення народів, виявило намір загарбати цілу Буковину під панування ромунських боярів і попів...
...Віче взиває буковинську делегацію "Української Національної Ради" перебрати негайно правління української часті краю.
...Віче бажає прилучення австрійської часті української землі до України.
Газета "Буковина" – 1918. – 10 листоп.

Звернення Української Національної Ради – Крайового Комітету Буковини до населення із закликом підтримати новоутворену владу.
"Громадяни! Велика історична филя визволення й самоозначення народів докотилася й до нас, великий час кличе також і людність Буковини стати під прапор свободи. Старі уряди, що не хотіли чи не вміли пристосуватися до надання волі народів, мусили упасти; усунув їх непереможний дух часу. Без насилля, тільки під примусом історичного процесу влада висховзнулася з рук дотеперішнього правительства. Стара влада упала і настала необхідність скласти новий орган виконання державних функцій.... У цей відповідальний момент Українська Національна Рада, як єдина в цей час організована сила, вирішила перейняти під свою опіку суспільний лад і безпеку.
1. Переймає управління Чернівцями і всіма повітами краю, в яких українське населення складає більшість.
2. У місті Чернівцях бере під свій захист усі центральні установи".
Чернівці. 6-го листопада 1918 року.