Походження назв сіл Буковини – це історія в легендах і документах. Що ховається за сучасними і тими, які колись були, географічними назвами? Відповіді на ці запитання можна знайти у дослідженнях мовознавця Юрія Карпенка та історика Ігоря Чеховського. Пропонуємо добірку історичних фактів та легенд про окремі географічні назви області.

Iронічне прізвисько жителів стало назвою села

Цікаві народні перекази записав історик Ігор Чеховський. Наприклад, назва села Чорнівка пов’язана з легендою про дівчину Чорнооку. Подейкують, так називали дівчину Марину, яка привела з Долішніх Ширівців втікачів від турків на нове місце, де й заснували село.

За легендами, з драматичними подіями минулого пов’язана назва села Черлена. Існує народний переказ, що за часів Батиєвого нашестя перші нападники нещадно грабували села. Наступним хвилям нападників уже й нічим було поживитися, тому вони просто спалювали пограбовані села. Така доля спіткала й Черлену. Мовляв, назва походить від татарського слова "спалений". Однак пізніше з’ясувалося, що насправді назва виникла від назви річки Черлена (ліва притока Пруту).
Цікавою є легенда, пов’язана із назвою села Мамалига. З документів відомо, що село раніше називалося по-іншому. За переписом 1817 року, на території села Мъмълига було старе селище, яке мешканці називали Ченкъуцъй. За народними переказами, перейменування села пов’язане з іронічним прізвиськом жителів села. Розповідають, що селяни з Молдавії їздили продавати зерно в Новоселицю і брали із собою у дорогу кукурудзяне борошно. На узбіччі біля криниці, яка є і досі, вони зупинялися на ночівлю і варили на вечерю мамалигу – традиційну молдавську страву. Звідси і прізвиська…

Поселення називали іменами поміщиків

Чимало назв сіл походять від особових імен. Наприклад, сучасне село Драниця Новоселицького району колись називалося Шиндряни. Вперше таке село згадується у документах 1646 та 1665 років. Тоді більшою частиною села володів поміщик Шандро (Шендря).

Ігор Чеховський дослідив, що у грамоті від 1665 року фігурує і село Думени. У цій назві могло відбитися ім’я Думи Негру, який мав у цій місцевості землеволодіння ще у XV столітті.

Утворена від імені і назва Легучени-Тевтул (сучасний Зелений Гай). Свого часу Легучени-Тевтул і Бояни-Легучени (сучасне Припруття) були у складі одного села Легучени. Частина цього поселення здавна належала поміщицькій родині. 1754 року за Костянтином Тевтулом було затверджено нижню частину Легучен, тож згодом назва доповнилася.

Стара Вижниця – це два ряди хат над Черемошем

Походження назв сіл у гірських районах Буковини дослідив мовознавець Юрій Карпенко. Відомо, що колись місто Вижниця поділяли на Стару і Нову Вижниці. Цей поділ був актуальним ще донедавна. Як розповідають старожили, старе поселення становило собою два ряди хат над Черемошем. Коли 1912 року воно дуже постраждало від повені, на підвищенні збудували Нову Вижницю.

Село Розтоки у пам’ятках згадують з XVII століття. Згідно з місцевими переказами, село називалося Тисина, бо тут росла тисина, тобто тис. Так, власне, називалася поляна, яка була на місці майбутнього села.

Юрій Карпенко припускає, що від слова "рутка" ("іржаве болотце") могла утворитися назва села Рутка. Назва місцевості згадується 1762 року на межі територій Брусниці та Глинниці.
Валерія Чорней

Цікавий факт

Перший на Буковині склозавод звели 1973 року в тодішньому селі під назвою Стара Красношора. Навколо склозаводу, який у той час називали гутою, і утворилося поселення. Спочатку село виникло як німецька колонія.