Міністерство освіти нещодавно затвердило нову концепцію підготовки магістрів. Згідно з нею, термін їхнього навчання зросте до півтора-двох років (нині – один рік).
Освітні програми підготовки магістрів будуть поділені на дослідницькі (орієнтовані на підготовку майбутнього науковця), професійні (розвиватимуть професійні й управлінські компетенції), кар’єрні (спрямовані на вдосконалення набутих знань, практичного досвіду).
– Нинішня система підготовки магістрів не відповідає світовій практиці. Річна магістратура – це щось досить екзотичне, чого немає в більшості освітніх національних законодавствах і практиках. Ми спробували в цьому положенні привести вітчизняну магістерську підготовку у відповідність до європейських стандартів, – прокоментував рішення заступник міністра освіти Тарас ФІНІКОВ. – Ми плануємо це зробити найближчим часом.
Тарас Фініков також наголосив, що для дослідницького та професійного магістерських напрямків передбачено дати університетам у повне розпорядження абсолютну більшість навчального часу – від 60 відсотків до двох третин.
Прокоментувати концепцію про "три сорти" магістрів "МБ" попросив ректора Чернівецького національного університету Степана МЕЛЬНИЧУКА. За словами ректора, таке нововведення є позитивним, але його потрібно запроваджувати поступово.
– Освіта в Україні і у світі відіграє надзвичайно важливу роль у суспільстві. І залежно від того, наскільки усвідомлюють цю нехитру ідею урядовці конкретної країни, держава розвивається чи зазнає стагнації, – каже Степан Мельничук. – Ми постійно чуємо про необхідність реформ в освіті. І це правильно. Неправильно тільки розпочати реформи в якийсь момент і закінчити їх через деякий час. Реформи в освіті мають відбуватися безперервно! А ще було б добре робити їх "з головою", як кажуть у народі.
Поява концепції про три типи магістрів – приклад саме такого підходу. Адже спеціальності в університетах часто різні. Те, що годиться для однієї, може менше підходити для іншої. Вимоги до майбутніх науковців, інженерів чи управлінців теж різні. Тому їм треба вчитися по-різному. Саме це передбачає концепція. Коли ми говоримо, що реформи у світі мають відбуватися безперервно, то мається на увазі зміст навчання, оскільки наука постійно отримує нові знання, і вони повинні входити в освітні програми. Реформи у формальній частині організації науки не повинні бути швидкими. Не можна "на марші" змінювати програми, строки навчання тощо. Не ламати напрацьовані схеми.
За словами проректора з навчальної роботи ЧНУ Романа ПЕТРИШИНА, це – лише концепція, і коли вона буде реалізована і чи взагалі буде, невідомо.
– Сумніваюся, що новий склад Міністерства освіти затвердить таке рішення, – вважає Роман Іванович. – Загалом логіка у цьому нововведенні є, але потрібно враховувати чимало нюансів, наприклад, фінансування. Адже магістри вчитимуться на рік довше, а на це треба виділяти додаткові кошти, яких наразі немає.
Галина МАРКІВ
