Дипломи спеціалістів обміняють на магістерські

Кабінет Міністрів України 23 вересня підтримав ініціативу міністра Вакарчука прийняти новий закон "Про вищу освіту". Законопроект розроблено Міністерством із участю провідних вузів України. З червня 2008 року він пройшов громадське обговорення. Поки що це лише законопроект, але цілком можливо, що невдовзі зміни, зазначені в ньому, стануть обов’язковими для всіх вузів. 
Найголовніші зміни

Поняття "неповна вища освіта", "базова вища освіта" та "повна вища освіта" будуть вилучені. В Україні більше не видаватимуться дипломи спеціаліста. Відтепер існуватимуть лише три освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти: молодший спеціаліст, бакалавр та магістр. Раніше видані дипломи спеціаліста можна буде обміняти на дипломи магістра.
Навіщо: Міністерство упорядковує систему освітньо-кваліфікаційних рівнів. Багато з них існувало виключно як перехідне явище.

Запроваджується навчально-науковий ступінь "доктор філософії". Приставка "філософії" не означає глибинні знання у дисципліні "філософія", йдеться про високий рівень пізнання у певній науці. Наприклад, тепер існуватимуть терміни "доктор філософії з математики" чи якоїсь іншої науки. Науковий ступінь "кандидат наук" буде прирівняний до "доктора філософії".
Навіщо: доктор філософії – еквівалент європейському PhD (Doctor of Philosophy). Тепер не виникатиме розбіжностей у визнанні наукових статусів у нас та за кордоном.

Вводиться чіткий розподіл вищих навчальних закладів. Існуватимуть класичні університети (мінімум шість тисяч студентів денної форми навчання, вісім галузей освіти – вісім наукових спеціальностей); профільні університети (чотири тисячі студентів, чотири галузі освіти, три наукові спеціальності); академії (дві тисячі студентів, одна-дві галузі освіти, дві наукові спеціальності), коледжі (не менше тисячі студентів, підготовка бакалаврів), професійні коледжі (не менше 500 студентів, підготовка молодших спеціалістів).
Навіщо: тепер кожна назва навчального закладу автоматично даватиме розуміння про критерії та масштаби цього вузу.

Інститути перестають бути окремими вищими навчальними закладами і можуть існувати лише в структурі університету чи академії.
Навіщо: ніде у світі інститут не є окремою структурою.

Студенти братимуть участь в управлінні вузами (стаття 38 "Студентське самоврядування"). Cтуденти повинні бути включені до вчених рад вузів – не менше десяти відсотків від загальної чисельності ради.
Навіщо: студенти зможуть впливати на життя свого вузу (наприклад, ініціювати питання про профпридатність певного викладача).

Вузи отримають право відкривати рахунки, зокрема депозитні, у національній та іноземній валюті.
Навіщо: зараз державні заклади утримуються за кошти держбюджету, і всі їхні прибутки належать держказначейству. Зміни у законі дають можливість заробляти "розумним" вузам і використовувати прибутки на власний розсуд.

Національні університети отримають автономні права та додаткові академічні свободи. Такі вузи зможуть самостійно присуджувати наукові ступені та вчені звання і встановлювати індивідуальні нормативи чисельності студентів.
Навіщо: запровадження свобод дасть змогу університетам приймати ефективні й об’єктивні управлінські рішення.

коментар
"Це наблизить нас до європейської системи"
Роман Петришин, перший проректор Чернівецького національного університету:

"Це лише законопроект, тож поки що рано говорити про якісь зміни. Але вони обов’язково будуть. Щоправда, навряд чи цього року. Бо законопроект ще мають розглядати у комітеті Верховної Ради, можливо, вноситимуть правки. Крім того, парламенту зараз не до цього – скоро вибори. Гадаю, законопроект можуть затвердити з наступного навчального року.
На мою думку, зміни у ньому слушні. Так, з одного боку, несправедливо, що дипломи спеціалістів прирівняють до дипломів магістрів. Адже останні начебто більше старалися, а тепер усі зрівняються. Але, з іншого боку, я, наприклад, навчався у часи, коли ще не було освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр". Тож, хоч я був відмінником, але отримав диплом спеціаліста. І таких людей чимало. Зараз буде змога виправити таку несправедливість.
Щодо запровадження навчально-наукового ступеня "доктор філософії", то це наблизить нас до європейської системи наукових ступенів і усуне непорозуміння, які виникають у наших учених під час перебування у закордонних вузах".