Школі №1 виповнилося 200 років

Чернівецькій загальноосвітній школі №1 16 грудня виповнилося 200 років.
На честь свого свята школа випустила ювілейне видання “Шлях довжиною два століття” з історією, видатними працівниками і випускниками закладу. А ще у коридорі школи встановили “дерево бажань”, на якому учні вішають написані на папірцях свої бажання. Деякі з них зворушують до сліз: “хочу, щоби мама і тато не сварилися”, “хочу, щоби мої батьки були разом”, “хочу навчитися щиро усміхатися”, “нехай моя мама видужає”, “хочу, щоби мої батьки повернулися додому”…
“Із стін цієї школи вийшла вся освічена Буковина”, – писала про цей заклад науковий співробітник Чернівецького національного університету Марія Никирса.
Історична довідка
1805 року австрійський цісар Франц І підписав указ про створення навчального закладу для “піднесення загального рівня освіти та культури”. 16 грудня 1808 року в одній найманій кімнаті розпочався навчальний рік для учнів першого класу першої цісарсько-королівської гімназії Чернівців. До нього було зараховано 24 учні. Навчання велося латинською мовою. 1815 року на базі п’ятикласної гімназії почав працювати дворічний філософський інститут. Після його закінчення випускники могли навчатися в австрійських університетах. 1848 року гімназія стала восьмикласною і була єдиним вищим навчальним закладом краю до відкриття університету 1875 року. 1918 року заклад перейменували на німецьку гімназію. 1921 року гімназію реорганізували у ліцей №1 імені Арона Пумнула. 1944 року ліцей перетворили на школу №1 із російською мовою викладання, а вже з 1993 року навчання у школі ведеться українською мовою.
Зі стін цієї школи вийшли брати-просвітителі Сидір та Григорій Воробкевичі, композитор Євсевій Мандичевський, знамениті хірурги та дослідники Йоганн Мікулич-Радецький та Володимир Залозецький, румунський поет Михай Емінеску, письменник Карл Еміль Францоз, перший ректор Чернівецького університету Костянтин Тимощук, історик Раймонд Фрідріх Кайндль. (Галина МАРКІВ)

За що ви любите свою школу?

Марія ГАЛУЗІНСЬКА, директор школи:
– Люблю нашу школу за те, що тут дуже гарні вчителі, діти і батьки. Мені подобається приміщення школи, особливо його аура. Я відчуваю тут природну енергетику, яка допомагає мені не зупинятися. Бо в цій школі працювали науковці такого рівня, що я іноді себе запитую, чи гідна я бути директором цієї школи. Вдячна владі, яка не забуває про нас і допомагає фінансово.

Валентина ПРОЦЮК, вчитель історії:
– Коли починаю перелічувати учням видатних випускників школи, вони дивуються, мовляв, невже справді у нас навчалися такі знамениті люди? Це справді перша школа – і не лише за номером. У неї є свій шарм. Тут чудовий колектив. Не уявляю себе в іншій школі – саме у цьому закладі я знайшла своє покликання.

Яна, 11 клас:
– Люблю свою школу, бо з нею пов’язане майже все моє життя. Більшість часу проводжу в школі, вона для мене стала другим домом. Тут я знайшла багато друзів. А ще тут працюють кваліфіковані вчителі. Тож ми можемо бути впевнені, що нас навчають на високому рівні. Учителі вкладають у нас душу, за це ми їм дуже вдячні.

Ігор, 11 клас:
– Отримую велике задоволення від того, що приходжу сюди. Тут я і навчаюся, і просто весело проводжу час. Пишаюся тим, що наша школа така старовинна і що звідси вийшло стільки видатних людей. А ще тут гарні дівчата.

Аліна, 10 клас:
– Я новенька, але мені тут дуже подобається, навіть більше, ніж у попередній школі. Ця висока стеля, звивисті сходи – це неймовірно гарно! За рік школа стала для мене вже рідною, а однокласники чудово до мене ставляться. А таких хороших учителів я ще не бачила! Нашого директора просто обожнюю! Для мене честь навчатися у закладі, якому 200 років.