Найнижчі результати з тестування - на Герцаївщині

- Якщо детально проаналізувати стан справ із оцінюванням у нашій області, то пишатися особливо нічим, - зауважив на обласній конференції вчителів заступник голови ОДА Борис БАГЛЕЙ. – Із 7800 наших випускників на тестування записалися 5550 абітурієнтів. Тобто, 25% учнів розуміли, що вони отримають “двійку”. За результатами оцінювання, особливо з профільного предмету – українська мова та література – вже 20% відсотків вступників не дочекалися другого оцінювання, бо вони отримали менше 123 балів. Особливо катастрофічною є ситуація в Герцаївському, Сторожинецькому та Новоселицькому районах. Ми будемо дуже серйозно розбиратися зі станом справ і будемо робити дуже серйозні висновки. Вчитель, який не знає свого предмету, українську мову читати не буде. І це буде зроблено дуже швидко. У Герцаївському районі 75% дітей, за результатами такого навчання, не мають можливості здобути вищу освіту. Це провина не дітей, це провина вчителів, які не знають свого предмету. 22 відсотки із тих 50 відсотків вступників, які прийшли на тестування у Герцаївському районі, отримали “двійки”. Ще 28% отримали між “двійкою” і “трійкою”, що також не дає можливості вступити до вузу. Усього троє учнів у цьому районі здали оцінювання на 180 і більше балів.
Ось які причини низьких результатів оцінювання називає вчителька української мови і літератури Герцаївського ліцею імені Георгія Асакі Світлана ГУЛЬПЕ:
- Рівень володіння мовою на сьогодні у нашому районі залишається доволі низьким. В районі у нас нефахівців – 12%, а перекваліфікованих вчителів російської мови – 27%. Отож, половина наших вчителів української мови та літератури мають низьку підготовку. Крім того, наші школи з румунською мовою навчання невчасно забезпечують підручниками. Минулого року підручників з української мови для сьомого класу не було і, як ми зрозуміли, цього року їх і не буде. Більшість наших кабінетів не відповідають вимогам положення про кабінети, особливо щодо забезпечення новими технічними засобами навчання. Не вистачає комп’ютерів: у нашому районі лише одна Петрашівська школа має комп’ютер. Більшість адміністрацій шкіл слабо володіють українською мовою. Також немає відповідності між вимогами програми для шкіл з румунською мовою навчання та шкіл з українською мовою навчання. З 2008 навчального року буде значно збільшено кількість годин на вивчення української мови: у другому класі на це відвели годину, у третьому-четвертому класах – дві години, у дев’ятому класі – півгодини на мову і 10-11 класи – по годині на літературу. Варто врахувати, що інші райони у кращому становищі, ніж ми. В інших районах 50 відсотків шкіл – з українською мовою навчання. А в нашому районі всі школи з румунською мовою навчання, в єдиній україномовній школі навчаються учні румунського походження.
Однією із причин низької якості освіти Борис Баглей вважає те, що в школах працює велика кількість педагогів-пенсіонерів, які не “пускають” молодих фахівців.
- Дуже багато в області вчителів-пенсіонерів працюють досі, не даючи можливості працевлаштувати випускників вищих навчальних закладів, - зауважив Борис Баглей. – Я закликаю профспілку працівників освіти зайнятися не лише захистом пенсіонерів, але й випускників вузів. Вони такі ж спеціалісти, як і пенсіонери. Для прикладу: найвища якість знань в області - у Чернівцях і Сокирянському районі. Це єдині райони, де немає директорів шкіл-пенсіонерів. Далі йде Кельменський район – там один пенсіонер. І передостаннє місце за якістю освіти займає Сторожинецький район – там 12 директорів шкіл – пенсіонери. (Г. Марків).