Кореспондент "МБ" на одному з сайтів у розділі, присвяченому Чернівецькому національному університетові, натрапила на такий діалог:
"Тарас: Коли подавав документи, забув спитати, чи забезпечують гуртожитком?
Юля: У заяві ми відповідали на запитання: "Чи є потреба в гуртожитку?" Якщо ти відповів "так", гадаю, повинні забезпечити.
Тарас: Так, але я краєм вуха чув, що це тільки для вигляду і гуртожитком забезпечують дуже малий відсоток студентів.
Юля: Сподіваюся лише на гуртожиток, бо квартири від 400 гривень з людини".
– Коли вступала до університету, то написала заяву на поселення у гуртожиток, – каже cтудентка одного з факультетів ЧНУ Оля. – Але коли наприкінці літа приїхала, виявилося, що мене в списках тих, хто буде мешкати в гуртожитку, немає. Довелося шукати квартиру. Наступного року я ще в березні написала заяву на поселення. І довелося сходити з презентом у вигляді цукерок і коньяку до коменданта.
Чи справді така напруга з гуртожитками, ми вирішили з’ясувати у ректораті університету.
– Зазвичай ми забезпечуємо гуртожитком 50-55% студентів, – стверджує проректор Чернівецького національного університету Тамара МАРУСИК. – Намагаємося влаштувати всіх, хто написав заяву на поселення, але не завжди це вдається, бо охочих багато, а кількість місць обмежена. Насамперед звертаємо увагу на студентів-чорнобильців, сиріт, напівсиріт, дітей з багатодітних сімей, студентські сім’ї, а також студентів з інших міст. Під час вступу абітурієнти пишуть заяву на поселення у гуртожиток і укладають договір на рік. Але зазвичай, якщо студент не порушує встановлених правил, договір продовжують. Кожен випадок потрібно розглядати окремо. Нещодавно до мене підійшла студентка п’ятого курсу, яка колись вступала на пільгових умовах як чорнобильська дитина. На п’ятому курсі вона юридично вже не користується пільгами, для п’ятикурсників кількість місць у гуртожитку вкрай мала, і студентку хотіли виселити. Проте я пішла їй назустріч і поселила в гуртожитку. Минулого навчального року в університетських гуртожитках мешкали 3600 студентів. Вони платили по 35 гривень за місяць. Цього року, ймовірно, плата трохи підвищиться.
– Мешкаю в гуртожитку вже два роки, – розповідає студентка ЧНУ Марія. – Я з іншої області, тому щодня доїжджати мені далеко. Знімати кімнату – дорого. Тому, коли вступала до університету, написала заяву на поселення в гуртожиток. Місце мені знайшли без проблем. Живу з двома дівчатами. Мені дуже подобається у гуртожитку – тут весело, цікаво, і я би не проміняла гуртожиток на квартиру.
– Коли п’ять років тому вступав до університету, поселитися у гуртожитку було не так складно, як тепер, – каже колишній студент ЧНУ Олександр. – Тоді було щонайбільше по дві заяви на місце, а зараз – по три і більше. Мені не довелося ходити до декана і просити в нього допомоги, хоча були й такі, що ходили і до декана, і до його заступника. З кожним роком дедалі більше студентів хочуть жити в гуртожитку. Гадаю, це пов’язано зі зростанням цін на квартири, відкриттям нових кафедр, факультетів.
Ціни на помешкання – від 200 до 500 гривень в місяць
Щодо помешкання, то в чернівецьких рекламних виданнях оголошень на зразок "Візьму на квартиру студенток (студентів)" чимало. Як правило, на квартиру беруть від одного до трьох хлопців чи дівчат, студентів стаціонару чи заочників. Ціни залежать від зручностей, а також розташування: чим ближче до центру та резиденції університету, тим вища ціна. Скажімо, окрема кімната на вул. Фрунзе з телефоном та гарячою водою коштує 250 гривень у місяць, а окрема кімната на вулиці Київській – 300 гривень у місяць (хоча це не обов’язково тенденція). Переважно ціни коливаються від 200 до 500 гривень на місяць. Трапляються також оголошення для студентів-заочників. Тут тарифи встановлюють за добу – від 15 до 20 гривень.
Галина МАРКІВ
