"Історію незалежності України" в коміксах презентували в Чернівцях письменники Дмитро та Віталій Капранови. Брати розповіли про свою нову книгу, бачення становлення народовладдя в Україні та зізналися, що раніше історію України знали лише з власного гаманця.
Чернівці – третє місто після Києва і Львова, де письменники Дмитро та Віталій Капранови презентували мальовану "Історію незалежності України". За три тижні книжку з п’ятитисячним тиражем в Україні вже майже розкупили, а до друку готується новий наклад видання. "Історія незалежності України" в коміксах – найтонша з усіх книг з історії України. Брати Капранови кажуть, що це сприяє популярності видання.
Навели різкість на періоди, які в історії проігнорували
"Ми приїхали з Києва, жити у вас не будемо, а привезли нашу новинку. Це мальована "Історія незалежності України". Принципова різниця в тому, що не незалежність мальована, а історія, – пожартували на презентації "Історії незалежності України" брати Капранови. – Книжка зчинила багато галасу в Львові на форумі видавців, і, чесно кажучи, ми вже її майже всю продали. Тиждень тому ми заборонили всі відвантаження зі складу. Книжки мобілізували для того, щоби привезти до вас. Наступний тур на Волинь ми відкладаємо, тому що здали в друк наступний наклад. Чекатимемо... А ось Чернівцям ми пішли назустріч. Може, це символічно. Тому що, говорять, тут колись замітали вулиці трояндами, а книгарень було більше, ніж пекарень. Гріх не привезти в таке місто свою новинку. Ми приїхали порахувати книгарні і пекарні".
– Чому вирішили взятися за створення мальованої "Історії незалежності України?
– Найперше – це діти. Як було у Маяковського: "Крошка сын к отцу пришел и спросила кроха: "тату, я складаю ЗНО з історії – це капець! Я нічого не можу запам’ятати, я нічого не можу зрозуміти". І не обов’язково, що батько зможе допомогти дитині. Бо насправді покоління нинішніх батьків виховувалося на зовсім інших ідеях, а більшість, як і ми до написання книги, знає історію лише з власного гаманця. На купюрах ми бачимо гетьманів, князів, літературних діячів. Цим вичерпується знання більшістю з нас історії України. Що таке історія? Це князі, гетьмани, письменники. Крапка. Тобто історики знають більше, звичайно. А ось світогляд історичний масово замикається в цьому страшному переліку князів – не забути княгиню Ольгу, гетьманів – не забути Руїну, культурних діячів. Тому ми вирішили, що це треба змінити.
– Більшу частину книжки складають комікси, мапи та портрети...
– Річ у тім, що ця книжка – не зазіхання на ниву істориків. Ми одразу їм сказали, що це літературна праця, а не історична. Ми відмовилися від усіх непідтверджених та революційних теорій. Книжка базується на сучасній історичній науці, на історично підтверджених фактах, яким довіряють історики. Але вона відрізняється від історичних праць товщиною. Це найтонша книжка з історії України. 80 сторінок на всю історію – від раннього неоліту до 1991 року. Історики люблять товсті книги, а читачі – тонкі.
Ми як видавці і автори проекту цієї книжки зрозуміли, що молоде покоління зовсім по-іншому сприймає читання літератури. Ми вміємо перегортати сторінки, читаючи їх. Сучасне покоління має екранний спосіб мислення. Тому в книзі на одному розвороті – одна епоха. Також ми використали комікси як спосіб подачі сюжету. Коміксом ми намагаємось подати короткі історичні події, щоб оживити виклад. І відповідно, працювали над текстом, щоби текст був теж живим.
– Ваша книжка є конкурентною з міністерськими підручниками з історії України?
– Під час написання цієї книги нас консультували професійні історики. В кінці книги ми висловили їм подяки. Ми покладалися і на культурологів, і на філософів, бо історія України, на нашу думку, не є історією державних діячів. Історія – не лише війни, князі і керівники. Це насамперед історія тодішньої думки.
Для нас не принципово, що про книжку скаже Табачник (міністр освіти України, - авт.). Наш світ не включає Табачника. Головне, щоби людям, в тому числі шкільного віку, ця книжка подобалася.
У новому романі – один герой, який пройде через три війська
"Під час написання книги ми зробили історично-політичне відкриття, про важливість якого постійно говоримо. У нас в Україні ніколи не було історично-деспотичних монархій і держав одноосібно керованих. У нас не було ані імперії Габсбургів, ані іспанських королів. Навіть монархії наші завжди підкріплювалися демократією. Українська демократія, як ми зрозуміли, – це мистецтво не обирати, а знімати. Обирають тих, хто найбільше обіцяє, – кажуть Капранови. – На відміну від сьогодення, тоді був чіткий механізм зняття. Одного посадовця виганяли, а нового обирали. Плануємо зосередити свою подальшу творчу діяльність на написанні історичного роману".
– Ви так зацікавилися історичною темою, що вирішили взятися ще й за історичний роман. Якому періоду історії України його буде присвячено?
– Ми пишемо нову книгу. Це буде історичний роман періоду ХХ століття. Буде один герой, який пройде через три війська: радянську армію, УПА і через дивізію "Галичина". Ми зараз читаємо мемуари і дивізійників, і радянських солдатів, і УПА. Це неймовірно цікаво і дуже складно.
Марина КОРПАН
